Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Жидів
Масло
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Масло
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Масло.

Вивіз Лейба горщик масла
В місто продавати,
Тай пійшов собі на ринок
Купця відпитати.

А чоловік коло воза
Чекає, чекає…
Далї випив пів кватирки,
Масло добуває.


Добув масла, дістав хлїба,
Засїв тай балює;
Де побачить хрестянина —
Кличе та годує…

З'їли масло добрі люди,
Нїчого робити!
Бє він горщик коло воза,
А сам іде пити.

Підпив собі, як годить ся,
Назад повертає;
Коли гляне — коло воза
Лейба умлїває…

Умлїває, ломить руки,
І плечима ниже;
А собачка невеличка
Черепочки лиже…

„Лихо мамі твоїй, гицлю!
Де ся масло дїло?”
— Лихо мамі!… та-же бачиш,
Що песеня з'їло!

„Брешеш, гицлю, десять фунтів
Було масла мого…
Гицлю ти!… й сама собачка
Не заважить того!”

І бере Жид ту собачку,
На ваги чіпляє;

А собачка десять фунтів
Ледво дотягає.

„Бачиш, гицлю, ту собачку!
Де-ж ся масло дїло?”
— Де-ж ся масло його дїло?
Таж песеня з'їло!…

„Ну, нехай собачку — масло!
Де-ж собачка буде?…”
— Де-ж собачка — та-же онде!
Видять добрі люди!

„Ну, нехай воно собачку!
Де-ж ся масло дїло?”
— Все де масло, та де масло!
Таж песеня з'їло!

„Що з тобою говорити?
Лихо батьку твому!…
Сїдай уже, сїдай, гицлю!
Та вези до дому!…”

 
——o——