Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Москалїв і урядників
Лошак
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Лошак
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Лошак.

Напосїли ся злодїї
Раз на мужика
І, чи з поля, чи із стайнї,
Вкрали лошака.
 Мужик ходить, ломить руки,
 На сьвяте дає, —
 Коли чує: аж у стану
 Лошак його є.

Поклонив ся асесорам
Мужик-неборак;
Асесори йому кажуть:
„Пашол вон, дурак!
 На-слово тєбє павєріть?!…
 Екой дуралєй!
 Прівєдї для показаня
 Восєм душ людєй!”

Мужик ходить, просить, поїть,
Восьмеро найшов,
Дав попови на молебень
І у стан пійшов.
 Поклонив ся асесорам
 Знову неборак.
 Асесори знов говорять:
 „Пашол вон, дурак!


Екой чорт сюда пріносїт
Етаво хахла!
Суєтса с сваєй кабилай!…
Єсть важнєй дєла!
 Прідьош послє!” — Через тиждень
 Знов мужик іде,
 Вибирає, поїть сьвідків
 І у стан веде.

Дїла знову в асесорів, —
Гонять мужика!…
Став хазяїн, стали сьвідки, —
Нема лошака!
 Аж підняв ся і говорить
 Один з-межи них:
 „Не відібєш ти коняки
 Від тих станових!

А як ще нас разів кілька
Сюда поведеш,
То будь певний, що й корову
З дому ізведеш!
 Подаруй їм ту коняку
 І не голоси,
 А скажи мов, що вклепав ся,
 Ще й перепроси!”

І послухав мужик ради,
Іде до панів:

„Вибачайте! я вклепав ся!”
Бух панам до ніг.
 — „Как же ти, дурак, нє знаєш,
 Что било твайо,
 Да к чужому прівязался,
 Видал за свайо?!”

— „Вибачайте, благороддя,
За вину мою!
Маю жінку та із нею
Років сїм жию,
 А щоб її який ворог
 В стан запакував, —
 Мусїв бим панам сказати,
 Що ї не пізнав!”

 
——o——

——————

У стану” = В Росії ґубернїї дїлять ся на повіти (10 до 16, начальником є ісправник), а повіти на стани (3 і більше, начальником є становий пристав). „Вклепати ся” значить: милити ся. (стор. 143.)