Повна збірка веселих віршів/Козак і король

Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Козак і король
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Козак і король
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Козак і король.

Став богатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.

 А король йому й сказав:
 „Відгадай три штуки,
 Відгадаєш — тодї на!
 А як нї — на муки!

Перша штука: скільки зір
В небі серед лїта?
Друга штука: покажи
Середину сьвіта!

 Третя штука: угадай,
 Що думати буду?
 I от тобі цїлий рік
 Для того розсуду!”

Відійшов богач назад,
Та так йому нудно:
Не вгадати — так біда,
А вгадати — трудно!

 Сидить, плаче неборак, —
 Козак проїзджає:
 „Чого плачете ви так?”
 Старого питає.

Той і каже: так і так!…
„Не журіть ся, дїду!

Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!”

 І палицю в руки взяв,
 В кожух одягнув ся,
 Чорні вуса підбілив,
 В чоботи узув ся.

І чим дуж до короля.
Король оглядає:
„А що, пане, скільки зір?”
З міною питає.

 А той поли закотив,
 Чи як довело ся:
 — Стільки, каже, в небі зір,
 Скільки тут волося.

Задумав ся сам король
Від його відвіту.
„Ану, каже, покажи
Середину сьвіту!”

 А той палицю підняв
 Може з пів аршина,
 Та в підлогу нею гуп:
 — Оттут середина!

Почухав ся наш король,
Ще раз поглядає.
„Що-ж я думаю тепер?”
Козака питає.


 — Думаєте, що я пан!
 „А то що за річи?”
 — То за річи, що не пан,
 А козак із Сїчи!

Засьміяв ся наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золотї до дому.

 
——o——