Повна збірка веселих віршів/Запорожські шори

Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Запорожські шори
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Запорозькі шори
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Запорожські шори.

Хтїлось битись козакам,
Та не суди, Боже:
Зацїпили Москалї
Кругом Запороже.

 Анї битись, нї втїкати,
 Нїчого дїяти:
 „Треба, кажуть Москаля
 Хоч у шори вбрати!”

Іде трийцять козаків
Москаля просити,
Щоб пустив їх на лиман
Риби половити.

 Москаль каже: „Так ідїть!”
 А як же без виду?
 „Ну, так видать, каже, їм
 Кожному по виду!”

— Та на-що нам, кажуть ті,
Багато такого?
Для нас, кажуть, трийцяти
Буде і одного!

 Написали одного,
 Трийцять положили,
 А козаки з трийцяти
 Триста ізробили.


Тай махнуло триста їх
За лиман із Сїчи,
На другий день знов ідуть —
Тії-ж самі річи.

 Йдуть козаки, тай ідуть,
 А Москаль пускає;
 Аж цариця Москалям
 Приказ посилає,

Щоб Москалї тую Сїч
До тла зруйнували,
А козаків щоб усїх
На Кубань забрали.

 Москалї до козаків:
 „Урра Катерина!”
 Але в Сїчі вже була
 Тілько половина.

 
——o——

——————

Зацїпити” — значить: обвести ланцюхом. „У шори вбрати” — значить: пошити в дурнї, обдурити. „Вид” — значить тут: пашпорт.