Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Гуменний
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Гуменний
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Гуменний.

Їздив дїдич за границю
Назад повертає —
Тай до свого гуменного
Листи посилає,

 Щоб гуменний на границю
 Прибув і дав знати,
 Що дїєть ся в него в дома
 Та і коло хати.
Прибуває і гуменний.
— „А що там, Іване?”
А гуменний йому каже:
— „Та все гаразд, пане!
 Тілько ножик, що пан дали
 Таляра за нього,
 Ізломив ся, сказать правду,
 Нї з того, нї з сього”.
— „Ну, зламав ся, то зламав ся,
Що то й споминати!…
Певне хлопцї мали гратись
Тай його зламати”.
 — „Таки правда, ясний пане:
 Хлопцї ізламали,
 Лиш не грались, а сивого
 Коня білували”.
— „А з чого-ж то сивий згинув?”
— „Панї хорували;
За лїкарством як погнали,
Тай і підірвали!”
 — „То і панї хорувала?
 Ах, Боже мій, Боже!
 Що-ж, здорова моя панї?…
 Говори небоже!”

— „Помолїть ся, пане, Богу:
День лиш хорували,
А на другий від пожару
Богу й душу дали”.
 — „Від пожару? що такеє?”
 — „Просте, пане, дїло:
 Як зайняв ся тік у пана,
 То все погоріло”.
— „Панї вмерла!… все згоріло!…
Будь здоров, Іване!”
— „А ще панна ваші в дома —
Повернїть ся, пане!”
 — „Що-ж там, голубе Іване?
 Як там бідна дочка?”
 — „А нїчого!… уповила
 Хлопця як линочка!…”
Спомянув тут бідний дїдич
Чорта і чортицю,
Плюнув з лиха, сїв на бричку:
„Рушай за границю!”

——o——