Повна грізної догани газель, що послав її хан Газі-ґірей декотрим своїм везірам, перебуваючи в кріпості Забур
Коли нам так гірко на душі, то хіба це диво? Погляньте лишень, до чого ми дійшли!
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Повна грізної догани газель[1], що послав її хан Газі-ґірей декотрим своїм везірам[2], перебуваючи в кріпості Забур пер.: О. Я. Олесницький, Агатангел Кримський |
|
Бо їй Богу, аж носом нам вилізає гірка Забурська вода!
Нечестивий ворог чинить шкоду землям іслямського люду, —
А ви Господа не боїтеся, берете собі хабарі та спокійненько сидите!
Ми — на бойовому герці, кров проливаємо, кров'ю плачемо, —
А ви собі любісінько сидите в долині п'яних бенькетів та п'єте насолоду з винової чаші.
Коли не буде негайних заходів проти цього лиха, то державі нашій — кінець!
Мені не вірите — усіх сусід перепитайте!
Ох ви, мізерні, що завсіди воюєтеся окроме од батьківщини!
Хоч з біди натягніть-но тятиви, пускайте стріли!
Надто вже довго був безладдям законний державний лад.
То, хоч раз, покажіть себе добрими правителями, подбайте за нього!
Хан-Газі склав оцього наказа-грамоту по щирій правді.
Коли ж вона не правдиве слово, то женіть його з Забура!