побіденний

побіденний

Побіде́нний, а, е. Горемычный. МВ. (О. 1862. I. 94). А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого. Стор. МПр. 10.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924