побратися

побратися

Побра́тися, беру́ся, бере́шся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. Чуб. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. МВ. (О. 1862. I. 76). Гарасько до овець побрався. Мкр. Г. 27. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Ном. № 9822. Поберемося, небого! Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. Г. Барв. 325.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924