пихкати

пихкати

Пи́хкати, каю, єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. I. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. I. 38.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924