пирхати

пирхати

Пи́рхати, хаю, єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924