Перший рейд/Критики й рецензенти. Щож таке „Думка“
| ◀ Думки дириґентів про „Думку“. „Жайворонки і солов'ї“ | Перший рейд Критики й рецензенти. Щож таке „Думка“ |
„Голоси з провінції“. „Дякуємо, що нам першим“ ▶ |
|
Що ж таке — „Думка“?
Переказуючи слова майстрів-фахівців про „Думку“, слід, звичайно навести і кілька уривків фахової критики. Так, наприклад, відомий музичний критик Едуард Шнайдер в журналі „Monde Musical“ (Музичний світ), перелічуючи усі етапи пройдені „Думкою“ від першого дня її заснування, кінець-кінцем: говорить, що „Думка“:„.. піднеслася до такого рівня перфекції (удосконалення), якого ми не бачили“…
Говорячи за великий, різноманітний репертуар капелі, Шнайдер каже:
„… Але що, на нашу думку, виявляє високу й чудову ориґінальність „Думки“ — це її репертуар народніх пісень і незрівняна інтерпретація, в яких вона їх подає“…
Схарактеризувавши українську пісню, її ґрунт і походження, рецензент відзначає:
„… І коли ця музика, породжена із землі, природи здоров'я селянського, посідає сама в собі їх великі красоти, нема сумніву, що їх зачарування тільки збільшується через інтерпретацію „Думки“…
З таким же захопленням про виступ говорить „Ле крі де-Пепль“ в статті під назвою…
„Українська капеля „Думка“.
„Вперше, здається, нам в Парижу продемонстрували українське мистецтво“…
Відзначивши, що:
„… „Думка“ не має нічого спільного з „русько-білими“ хорами, що мають звичай двічі або тричі на рік співати в Парижі. Між ними та різниця, що відокремлює групу прекрасно витриманих професіоналів від аматорів, які співають випадково“.
„… І ще одне говорить на користь капелі Городовенківської: тимчасом, як „козаки“ та їхні земляки шукають собі репертуар здебільшого в релігійній музиці (різні „Митрополичі хори, „Капелі донських козаків“ та всілякі недобитки „республіканських“ українських хорів, тепер голосно іменуючи себе „Вокальними ансамблями“ — Д. Г.) — „Думка“ черпає своє надхнення в українському фолкльорі“.
Правобуржуазна „Ексельсіор“ з неменшим захопленням говорить про виконання, а, переказуючи репертуар „Думки“, відзначаючи українські пісні і майстрів її — українських композиторів, пише:„… Але ми особливо були зворушені пошаною, яку капеля „Думка“ віддала двом французьким музикам: Дебюсі і Равелю, що мали цього вечора інтерпретацію справді несподівану і шанобливу“…
Навіть реакційна „Ле Ґалуа“ дає позитивну оцінку, звичайно спиняючись тільки на „техніці“ і „красі“ голосів.
Високу культуру й хист капелі відзначає „Парі Суар“.
„Під керуванням Н. Городовенка, його засновника, мішане хорове товариство українське „Думка“, засноване в Києві з 1920 року, саме в пору революції, дало філармонічному товариству один концерт з творів народнього характеру, які дали змогу оцінити її високі властивості“.
Перечисливши всі ці „властивості“, відзначивши, за прикладом інших мистецьких музичних критиків, високу незвичайну культуру й хист капелі, „Парі Суар“ з особливим задоволенням зауважує капелі:
„… І ми мусимо бути їй дуже вдячні, що вона до українських народніх пісень додала хори Дебюсі і Равеля, виконання яких було високо-задовільне.
„Газета де-Парі“ говорить:
„Симфонічна паризька оркестра дала нам змогу почути капелю „Думка“, або український державний хор. Це одне з найкращих співочих т-в, що є в світі“…
Відоме „Фігаро“, за всієї своєї стриманости до справ музичних, не могло не відзначити, що:
„У філармонічному т-ві відбувся вокальний ансамбль, відомий під іменем мішаної української капелі „Думка“. Ми були щасливі знайти в репертуарі капелі імена Дебюсі і Равеля. Українські співаки трактують цю музику з правдивим почуттям і нюансами“.
Поряд з французькою пресою, яка без жадних „сторонніх впливів“, виявляла свої думки про „Думку“, ми маємо такі ж щирі відгуки й американської газети.
Так „Чікаґо Трибюн“ (паризьке видання), другого ж дня по концерті „Думки“ в Парижі, писала:„Капеля „Думка“ знаменито доказала у вівторок увечері справедливість своєї слави: „одної з найбільших капель світу“…
Н. Городовенко перетворив 60 голосів співаків у досконалий інструмент, на якому він грає віртуозно. Невичерпна динамічна могутність, безкінечна різноманітність барв, захоплива чутьова виразність і механічна досконалість — ось чотири прикмети, які дають капелі „Думка“ одне з перших місць серед подібних організацій у світі“.
Навіть Мілюковські „Последние Новости“, і ті не могли не віддати належного „Думці“.
Зразу ж після першого, спільно з симфонічною оркестрою, концерту „Думки“, „П. Н.“ написали:
„… Приїхавши з Києва в день концерту, хор майже без репетиції взяв участь в концерті з дуже серйозною програмою, і тим зразу показав себе достойним найсерйознішої уваги“.
Більше того: чорносотенне „Возрождение“, й те не могло не відмітити очевидного успіху „Думки“ й чемно зазначило:
„Виступаючи з такою різноманітною програмою, капеля „Думка“ показала, крім прекрасних голосів, ще низку прикмет, — велику дисципліну, чистоту акорду, уміння перейматися стилем і гнучко коритися в одному й тому ж концерті двом різним дириґентам“…
Але все наведене тут (навіть включаючи „Последние Новости“ і „Возрождение“), то є, так би мовити, відголоски „Великого світу“ критиків і фахівців самого Парижу. А „Думка“ виступала ще й поза Парижем. Провінціяльна французька преса також прихильно оцінила виступи капелі „Думка“.