пересуд

Пере́суд, ду, м. 1) Вторичный судъ. 2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати. АД. I. 136. 3) мн. Пересуды, сплетни. 4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143. Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. Пересу́док. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе. Нп.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924