Я бачу Вас: ясне обличчя
І мудрости на нім печать…
Вас Леся Українка кличе
За Україну все віддать!
Куди ж пішли Ви, повний сили,
Чим пригасили серця жар?
Невже забули про могили,
Про степовий Волосожар?!
Ви наші душі й піднебесся
Продати хочете катам.
О, Юрію! О, брате Лесі!
Чи ж ренеґатом бути вам?
Сьогодні ви — собі на згубу —
П'єте московський кислий квас,
І Київ золотом-тризубом
Не сяє, не хвилює вас.
Я бачу, як стиска обличчя
Вам доля чужини бридка…
Вас Леся Українка кличе, —
На шлях Петлюри і Франка!
