Пеани і кпини/Не пнись до Києва…

 НЕ ПНИСЬ ДО КИЄВА…

 Якийсь нездара-галичмен
Узявся „Київ” друком видавати…
Дурний, дурний! А доляри любив хапати…
А щоб в журнал хоч мотлоху напхати,
 Зібрав сяких-таких імен
(Бабак, Ізаров, Пшиндик, Бен)
Та й ну гукать: „Овва!
Від нас хитається Москва!…”
Аж читачі вже стали чхати.

Мораль тут проситься сама:
Не пнись до Києва, як розуму кат-ма!

Філядельфія, 1951.