Пальмове гилля (1901)/Ох, мізерні жарти! не для мене ви!
| ◀ Я пішов до тих знайомих… | Пальмове гилля Нечестиве кохання Із книжки першої «Ох, мізерні жарти! не для мене ви!» |
Ріже нерви мов пилою ▶ |
|
IX.
Ох, мізерні жарти! не для мене ви!
Все скорботні думи йдуть до голови.
Слухаю я паню…, ба й відповідаю…
Але що говорю — сам того не знаю.
Машинально губи подають одвіт,
Машинально очи кидають привіт,
Тискаю я руку кожному, хто входить…
Але дух не тутки, — він далеко бродить.
Бродить десь далеко… Інодї хиба
Вернеть ся до салї, де гуде юрба.
Там поміж гостями і моє єсть тїло, —
Дух увійде в нього і глядить несьміло:
Що за товариство? де я отепер?
Сон тепер, чи дїйсність? Я живий, чи вмер?
Звідки се гудїння? Люди тут? чи бджоли?…
Ну, а Ти — чи прийдеш?… прийдеш?… чи нїколи?