пагін

пагін

Па́гін, гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. Пагоне́ць, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924