|
(музика М. Глінки, вірш С. Баратинського)
Не спокушай мене зрадливо:
В розлу́ці я́ відшалені́в.
Зневі́р сумна́ доба́ дбайли́во
Згасила зваби давніх днів
|
|
|
Твоїм не вірую молінням,
В твою не вірую любов.
|
|
|
Не спокушай повірить знов
Надій примхливим сновидінням.
|
 |
двічі
|
Журби, прошу, не завдавай,
Вгаму́й рясні́ слова́. Пото́му
Обли́ш турбо́тами й слабо́му
У забутті не заважай.
|
|
|
Я сплю, і мирно сплять бажання,
Вгамуйся ж, подруго, й прости:
|
|
|
В душі вже тільки хвилюва́ння,
А не кохання збудиш ти.
|
|
двічі
|
|