Зустріч

(музика С. Рахманінова, вірш Я. Полонського)

Ми вчора стрілися; вона - призупинилась,
Я також; ми ув очі пильно подивились.
О Боже, як вона з того часу змінилась...
Змарніла, зблідла, очі згасли, розгубились.
І довго я дививсь на неї мовчки строго.
Мені простягти руку, бідна посміхнулась,
Я говорити мав, - вона ж... - заради Бога!
Звеліла, щоб мовчав, й від мене відвернулась,
І брови зсунула, і висмикнула руку,
Й промовила: “Прощайте, з Вашого звоління”.
А я хотів сказать: “На вічну вже розлуку
Прощай, пропаще геть, та миле, все ж, створіння”.