Пісня В'язень

Клює і ковтає, і вабить мене,
Неначе зі мною надумав одне,
І зве мене оком і скриком своїм,
Немов підмовляє: “Давай-но злетим!
Ми - вільні створіння, пора, брат, пора,
Туди, де здійнялась над хмари гора,
Де море синіє, де мрія моя!
Туди, де всевладні лиш вітер і я!..”