очко

очко

О́чко, ка, с. 1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. Чуб. V. 217. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. Васильк. у. 3) Петля въ сѣти (Браун. 9) и вообще въ вязаньи. 4) Часть начи́ння. (См.). МУЕ. III. 18, 19. 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. Канев. у. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Мил. 6, 103. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. Грин. III. 70. 8) — воло́ве, ри́б'яче. Птица Sylvia nisoria. Вх. Пч. II. 14. 9) мн. о́чки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. Мнж. 88. 10) О́чка жаби́ні. Растеніе: Myosotis intermedia. Вх. Пч. I. 11. См. Вічко. 11) Очко́ воло́ве. Раст. Inula salicina. Лв. 99.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924