осаул

осаул

Осаву́л, ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924