опіяка

опіяка

Опія́ка, ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924