опочинок

Опочи́нок, нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. I. 209.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924