Описування документів особового походження діячів образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів)

Описування документів особового походження діячів образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів)
Ростислав Загорулько
Київ: 2015

ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ–МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ

 

ОПИСУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ФОНДІВ ОСОБОВОГО ПОХОДЖЕННЯ ДІЯЧІВ ОБРА30ТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА (ЖИВОПИСЦІВ, ГРАФІКІВ, СКУЛЬПТОРІВ)


Методичні рекомендації


СХВАЛЕНО
Протокол засідання Науково–методичної ради ЦДАМЛМ України
« 8 » грудня 2015 р. № 8
 

КИЇВ 2015

Упорядник: Загорулько Р. О., кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу довідкового апарату та обліку документів Центрального державного архіву–музею літератури і мистецтва України.
ЗМІСТ
 
Вступ
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3
 
Розділ 1.
Особливості систематизації творчих документів художників на рівні фонду
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5
 
Розділ 2.
Своєрідність формування справ із творчих документів художників
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
16
 
Розділ 3.
Специфіка укладання заголовків справ, укомплектованих творчими документами художників
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
28
 
Список використаних джерел і літератури
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
37
ВСТУП

Документи особових фондів діячів образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів) — важлива та невід’ємна складова Національного архівного фонду. Відображаючи персональний доробок художників у галузях живопису, графіки і скульптури, вони разом із тим дозволяють скласти уявлення про стан вітчизняної та світової культур на різних етапах їхнього розвитку.

Значна частина фондів особового походження діячів образотворчого мистецтва зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (далі — ЦДАМЛМ України). Серед них:

• ф. 35 «Коновалюк Федір Зотикович (1890-1984), український художник»;

• ф. 48 «Фельдман Валентин Августович (1864-1928), український архітектор і художник»;

• ф. 49 «Глущенко Микола Петрович (1901-1977), український художник»;

• ф. 56 «Піаніда Борис Микитович (1920-1993), український художник і мистецтвознавець»;

• ф. 58 «Їжакевич Іван Сидорович (1864-1962), український художник»;

• ф. 61 «Трохименко Карпо Дем’янович (1885-1979), український художник»;

• ф. 67 «Донцов Матвій Олексійович (1877-1974), український художник»;

• ф. 77 «Лисенко Іван Семенович (1919-1965), український художник»;

• ф. 88 «Гебус-Баранецька Стефанія Мефодіївна (1905-1985), українська художниця»;

• ф. 458 «Турин Роман Миколайович (1900-1979), український художник»;

• ф. 1265 «Кричевський Федір Григорович (1879-1947), український художник і художній педагог»;

• ф. 1278 «Падалка Іван Іванович (1894-1937), український художник». Науково–технічне опрацювання документів особових фондів художників, як і документів фондів особового походження літературних, музичних, театральних та кінодіячів, має свої особливості, обумовлені основною галуззю діяльності фондоутворювачів. На превеликий жаль, на сьогодні вони не знайшли свого належного висвітлення у навчально–методичній літературі.

Зважаючи на це, їхньому розгляду якраз і присвячено ці методичні рекомендації. Особливу увагу в них приділено:

– особливостям систематизації творчих документів художників на рівні фонду (розділ 1);

– своєрідності формування справ із творчих документів художників (розділ 2);

– специфіці укладання заголовків справ, укомплектованих творчими документами художників (розділ 3).

В цілому ж рекомендації являють собою логічне продовження кількох раніших навчально–методичних розробок співробітників ЦДАМЯМ України — «Наукове описання фондів особового походження діячів театрального мистецтва (акторів і режисерів-постановників)» (К., 2010) та «Наукове описування фондів особового походження діячів музичного мистецтва (композиторів, артистів-виконавців, музикознавців, педагогів») (К., 2011).

Базуючись на особистому досвіді їхнього укладача, отриманому під час роботи у ЦДАМЯМ України, а також певною мірою на профільній радянській і сучасній вітчизняній літературі на зразок методичного посібника «Робота з документами особового походження», підготовленого співробітниками Українського науково–дослідного інституту архівної справи та документознавства, вони покликані допомогти працівникам архівних установ України у роботі з документами особових фондів діячів образотворчого мистецтва.
РОЗДІЛ 1
ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТВОРЧИХ ДОКУМЕНТІВ
ХУДОЖНИКІВ НА РІВНІ ФОНДУ

Систематизуючи творчі документи художників на рівні фонду, на перше місце слід завжди виносити твори образотворчого мистецтва[1], а також їхні репродукції — копії, зроблені за допомогою різних технічних засобів. Сформований таким способом підрозділ із умовною назвою «Твори образотворчого мистецтва» може мати структуру різних ступенів складності. Наприклад, якщо кількість робіт художника, які відклалися у його особовому фонді, — незначна, виокремлення в складі названого підрозділу будь-яких структурних одиниць, крім справ, є недоцільним.

Якщо ж у фонді наявна велика кількість праць фондоутворювача, які різняться своїм призначенням, жанром, технікою виконання тощо, доречним є виділення в межах підрозділу «Твори образотворчого мистецтва» відповідних серій, підсерій, рубрик і т. ін. У такому разі схема систематизації творчих документів художників матиме орієнтовний вигляд:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 ° Живопис (серія)

 · Станковий живопис (підсерія)

 – Портрети (рубрика)

 x Українські громадсько-політичні діячі (підрубрика)

 ■ Виконані аквареллю (справа)

1955-1972 рр.

 ■ Виконані гуашшю (справа)

1958-1965 рр.

 ■ Виконані тушшю (справа)

1960-1962 рр.

 ■ Виконані олією (справа)

1963-1971 рр.

 * * *

 ■ Репродукції (справа)

1957-1969 рр.

 x Українські письменники (підрубрика)

 […]

 x Українські художники (підрубрика)

 […]

 x Українські актори театру і кіно (підрубрика)

 […]

 x Невстановлені особи (підрубрика)

 […]

 – Пейзажі (рубрика)

 x Київ (підрубрика)

 ■ Виконані аквареллю (справа)

1954-1973 рр.

 ■ Виконані пастеллю (справа)

1956-1959 рр.

 ■ Виконані гуашшю (справа)

1959-1971 рр.

 * * *

 ■ Репродукції (справа)

1958-1970 рр.

 x Львів (підрубрика)

 […]

 x Сімферополь (підрубрика)

 […]

 x Кам’янець-Подільський (підрубрика)

 […]

 x Невстановлені міста (підрубрика)

 […]

 – Натюрморти (рубрика)

 x Написані у теплих тонах (підрубрика)

 ■ Виконані аквареллю (справа)

1952-1965 рр.

 ■ Виконані темперою (справа)

1954-1972 рр.

 ■ Виконані олією (справа)

1955-1969 рр.

 x Написані у холодних тонах (підрубрика)

 […]

 · Монументальний живопис (підсерія)

 […]

 · Декоративний живопис (підсерія)

 […]

 ° Графіка (серія)

 · Книжкова графіка (підсерія)

 – Обкладинки (рубрика)

 x Книжкові видання літературних творів дореволюційних українських письменників (підрубрика)

 ■ Іван Франко (справа)

1965-1969 рр.

 ■ Леся Українка (справа)

1971-1977 рр.

 ■ Іван Нечуй–Левицький (справа)

1973-1974 рр.

 x Книжкові видання літературних творів пореволюційних українських письменників (підрубрика)

 ■ Павло Тичина (справа)

1957-1964 рр.

 ■ Петро Панч (справа)

1959-1965 рр.

 ■ Михайло Стельмах (справа)

1961-1964 рр.

 ■ Олесь Гончар (справа)

1968-1976 рр.

 – Заставки (рубрика)

 […]

 – Буквиці (рубрика)

 […]

 – Кінцівки (рубрика)

 […]

 – Ілюстрації (рубрика)

 […]

 · Газетно–журнальна графіка (підсерія)

 […]

 · Прикладна графіка (підсерія)

 […]

 · Станкова графіка (підсерія)

  […]

 […]

В наведеному прикладі схеми систематизації творчих документів художників твори образотворчого мистецтва розділено на серії та підсерії за видом образотворчого мистецтва (у межах підрозділу «Твори образотворчого мистецтва»), живопису (у межах серії «Живопис»), графіки (у межах серії «Графіка»), до якого вони належать. Диференціацію на рубрики здійснено за жанром (у межах підсерії «Станковий живопис») і видом (у межах підсерії «Книжкова графіка») робіт. Підрубрики виокремлено з огляду на професійну приналежність зображених на картинах людей (у межах рубрики «Портрети»); назву міст, краєвиди яких відтворено на полотнах (у межах рубрики «Пейзажі»); тональність, в якій написано картини (у межах рубрики «Натюрморти»); час, коли жили і творили українські письменники, художнє оформлення обкладинок книжкових видань літературних творів яких здійснено (у межах рубрики «Обкладинки»), Поділ на справи проведено за технікою виконання творів образотворчого мистецтва[2] (у межах підрубрик, які об'єднують живописні роботи), а також за іменем українських письменників (у межах підрубрик «Книжкові видання літературних творів дореволюційних українських письменників» і «Книжкові видання літературних творів пореволюційних українських письменників»)[3].

Що стосується порядку розташування структурних одиниць[4], для серій, підсерій, рубрик його визначено місцем того чи іншого виду або жанру образотворчого мистецтва у творчості фондоутворювача[5] (від найбільш до найменш важливого); для підрубрик — довільним чином; для справ — часом створення найстарішого документа, який входить до складу кожної з них[6] (від найбільш до найменш давнього). Сформовані з репродукцій портретів українських громадсько-політичних діячів та пейзажів Києва справи розміщено наприкінці відповідних підрубрик[7], внаслідок чого порушено обраний принцип розташування справ — за хронологією створення їхніх найстаріших документів. Через це їх відділено від справ, у які об'єднано оригінали робіт, знаком «* * *».

Поряд із оригіналами та репродукціями творів образотворчого мистецтва в особових фондах художників можуть відкластися їхні (художників) нотатки, які відображають історію створення тієї чи іншої картини, спогади про роботу над нею, фотографії, зроблені на різних етапах її написання, тощо. Документи такого штибу[8] прийнято включати до складу підрозділу «Твори образотворчого мистецтва». Укомплектован(у, і) ними справ(у, и) необхідно розміщувати у кінці вказаного підрозділу, відділивши від решти його структурних одиниць позначкою «* * *». Орієнтовна схема систематизації творчих документів художників у цьому випадку буде наступною:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 […]

 * * *

 ■ Документи про роботу над творами образотворчого мистецтва (справ(а, и)

1962-1971 рр.

 […]

За наявності у фонді значної кількості документів про роботу над творами образотворчого мистецтва доцільним є їхнє виділення в окрему структурну одиницю підрозділу «Твори образотворчого мистецтва» з подальшим розподілом на справи. Порядок розташування останніх зумовлюється часом створення найстарішого у складі кожної з них документа — від найбільш до найменш давнього. Один із можливих варіантів схеми систематизації творчих документів художників за таких обставин матиме вигляд:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 […]

 ° Документи про роботу над творами образотворчого мистецтва (серія)

 ■ Серія пейзажів «Пори року» (справа)

1965-1968 рр.

 ■ Портрет Тараса Шевченка (справа)

1967, 1983 рр.

 ■ Ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського (справа)

1973 р.

 […]

Інший можливий її варіант:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 […]

 ° Документи про роботу над творами образотворчого мистецтва (серія)

 ■ Нотатки (справа)

1965, 1969-1972 рр.

 ■ Спогади (справа)

1969 р.

 ■ Щоденники (справа)

1970-1975 рр.

 […]

Як видно з 2 останніх прикладів схем систематизації творчих документів художників, розподіл документів про роботу над творами образотворчого мистецтва на справи можна здійснювати як за описаними у них працями або їхніми (праць) серіями, так і за їхнім (документів) видом.

Крім оригіналів та копій творів образотворчого мистецтва, документів про роботу над ними, в особових фондах художників часто зберігаються документи, які відображають творчий доробок фондоутворювачів у неосновних[9] галузях їхньої діяльності — педагогіці, науці, публіцистиці, літературі тощо[10]. Наприклад, якщо художник викладав мистецькі дисципліни в школі або вузі, у його особовому фонді могли відкластися конспекти прочитаних ним лекцій, рукописи підготовлених підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій і т. ін.

Систематизуючи такі документи на рівні фонду, варто насамперед брати до уваги їхній обсяг, а також тематичний та видовий склад[11]. Зокрема, якщо у фонді наявна незначна їхня кількість, вони можуть бути виділені в окремий підрозділ із умовною назвою «Рукописи» з подальшим розподілом на справи. Розміщувати названий підрозділ прийнято після підрозділу «Твори образотворчого мистецтва». Порядок розташування справ у ньому визначається часом створення найстарішого у складі кожної з них документа — від найбільш до найменш давнього. Схема систематизації творчих документів художників за цих умов матиме орієнтовний вигляд:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 […]

 • Рукописи (підрозділ)

 ■ Ліричні вірші (справа)

1921-1924 рр.

 ■ Публіцистичні статті (справа)

1927, 1952 рр.

 ■ Наукові статті (справа)

1935-1963 рр.

 ■ Конспекти лекцій (справа)

1951-1953 рр.

 ■ Монографії (справа)

1954, 1960-1961 рр.

 [...][12]

Якщо ж у фонді зберігається велика кількість неоднорідних документів, які ілюструють творчий доробок фондоутворювача у другорядних сферах його діяльності, доречним є їхній кількаступеневий поділ на основі ряду ознак із паралельним виділенням у відповідні структурні одиниці.

Первинну диференціацію таких документів рекомендовано проводити за відображеним у них напрямком діяльності[13]. Сформовані таким способом підрозділи з умовними назвами «Документи викладацької діяльності», «Документи наукової діяльності», «Документи публіцистичної діяльності», «Документи літературної діяльності» тощо слід розміщувати після підрозділу «Твори образотворчого мистецтва» у порядку, визначеному місцем, яке займав той чи інший вид діяльності в житті художника[14], — від найбільш до найменш важливого. Наприклад, якщо художник упродовж багатьох років викладав образотворче мистецтво у закладах освіти, внаслідок чого в його особовому фонді відклалися конспекти прочитаних ним лекцій, рукописи підготовлених підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій і т. ін., а вийшовши на пенсію, став «для душі» складати ліричні вірші, рукописи яких також зберігаються у фонді, то при систематизації названих документів на рівні фонду укомплектовані ними підрозділи треба розташувати у наступній послідовності: 1) «Документи викладацької діяльності», 2) «Документи літературної діяльності».

Подальший розподіл документів на будь–які структурні одиниці, за винятком справ, доцільно здійснювати тільки в тих із виокремлених підрозділів, у яких наявна велика кількість документів, що різняться рядом суттєвих ознак, як то: вид, зміст, час створення тощо. В такому разі орієнтовна схема систематизації творчих документів художників буде наступною:

Ѳ Творчі документи (розділ)

 • Твори образотворчого мистецтва (підрозділ)

 […]

 • Документи викладацької діяльності (підрозділ)

 ° Плани та конспекти лекцій (серія)

 · Харківський художній інститут (підсерія)

 ■ Основи портретного живопису (справа)

1932 р.

 ■ Основи пейзажного живопису (справа)

1933 р.

 ■ Основи батального живопису (справа)

1934-1935 рр.

 ■ Основи навчального академічного малюнка (справа)

1936 р.

 · Київський художній інститут (підсерія)

 ■ Історія українського образотворчого мистецтва (справа) 1949 р.

 ■ Історія світового образотворчого мистецтва (справа) 1951 р.

 ■ Гравюра: поняття, види та особливості (справа)1954 р.

 ° Підручники та навчальні посібники (серія)

 · Живопис (підсерія)

 ■ Станковий (справа)

1934, 1936 рр.

 ■ Монументальний (справа)

1948 р.

 ■ Декоративний (справа)

1951, 1953 рр.

 · Графіка (підсерія)

 ■ Станкова (справа)

1935 р.

 ■ Книжкова (справа)

1947, 1952 рр.

 ■ Прикладна (справа)

1955 р.

 ° Методичні рекомендації (серія)

 […]

 • Документи публіцистичної діяльності (підрозділ)

 ° Огляди (серія)

 · «Вечірній Київ» (підсерія)

 ■ Сучасний стан українського образотворчого мистецтва (справа)

1952-1958 рр.

 ■ Життя та творчість відомих українських художників (справа)

1956-1958 рр.

 ■ Державна політика у сфері художньої освіти (справа)

1958 р.

 · «Радянська Україна» (підсерія)

 ■ Мистецькі виставки (справа)

1954-1962 рр.

 ■ Світова періодична преса про розвиток українського образотворчого мистецтва за кордоном (справа)

1957-1963 рр.

 ° Замітки (серія)

 […]

 • Документи літературної діяльності (підрозділ)

 ■ Вірші (справа)

1965-1968 рр.

 ■ Оповідання справа)

1967-1968 рр.

 […]

З наведеного прикладу схеми систематизації творчих документів художників видно, що документи, які ілюструють їхній (художників) творчий доробок у галузі педагогіки, можуть бути поділені за жанром представлених ними (документами) навчальних і навчально–методичних праць, назвою освітніх закладів, у яких вони (художники) викладали; прочитаних ними (художниками) курсів лекцій; мистецьких дисциплін, підручники та навчальні посібники з яких вони (художники) написали, тощо. Документи, в яких знайшли своє віддзеркалення результати публіцистичної діяльності художників, можна диференціювати за жанром підготовлених ними (художниками) публікацій, назвою періодичних видань, у яких вони (публікації) друкувалися, їхньою (публікацій) тематикою і т. ін. Що стосується документів, які становлять письменницький доробок художників, їхній розподіл можливо проводити за жанром репрезентованих ними літературних творів.

За відсутності в особовому фонді художника оригіналів та репродукцій творів образотворчого мистецтва на перше місце при систематизації його (художника) творчих документів на рівні фонду необхідно виносити виділені в окремий підрозділ документи про роботу над творами образотворчого мистецтва. Якщо ж у фонді відсутні як оригінали та репродукції творів образотворчого мистецтва, так і документи про роботу над ними, на перше місце у розділі «Творчі документи» виносяться документи, що відображають творчий доробок фондоутворювача у неосновних галузях його діяльності.
РОЗДІЛ 2
СВОЄРІДНІСТЬ ФОРМУВАННЯ СПРАВ ІЗ ТВОРЧИХ ДОКУМЕНТІВ ХУДОЖНИКІВ

Формуючи справи з творчих документів художника, що зберігаються в його особовому фонді, потрібно насамперед враховувати внесок фондоутворювача у розвиток вітчизняного та світового мистецтва. В разі його значущості (фонди І та II категорій)[15] справи укомплектовують меншою кількістю документів[16]. Якщо ж внесок незначний (фонди III категорії), — більшою. При цьому обсяг справ не повинен перевищувати:

– для справ, сформованих із оригіналів живописних робіт — 10 аркушів (фонди І та II категорій), 20 аркушів (фонди III категорії);

– для справ, сформованих із оригіналів графічних робіт — 15 аркушів (фонди І та II категорій), 25 аркушів (фонди III категорії);

– для справ, сформованих із оригіналів творів образотворчого мистецтва підготовчого характеру — 20 аркушів (фонди І та II категорій), 30 аркушів (фонди III категорії);

– для справ, сформованих із репродукцій творів образотворчого мистецтва — 30 аркушів (фонди усіх категорій);

– для оригіналів і копій рукописів — 100 аркушів (фонди І та II категорії), 150 аркушів (фонди III категорії).

 

 
Твори станкового мистецтва[17]

В фондах І та II категорій оригінали творів станкового мистецтва об'єднують у справи за їхнім жанром (портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий, історичний, батальний і т. ін.) та технікою виконання (акварель, гуаш, пастель, туш, олія, темпера тощо).

Exempli gratia:

Справа 1 — акварельні портрети (оригінали);

Справа 2 — гуашніпортрети (оригінали);

Справа 3 — темперні портрети (оригінали);

Справа 4 — акварельні пейзажі (оригінали);

Справа 5 — пастельні пейзажі (оригінали);

Справа 6 — олійні натюрморти (оригінали).


В фондах III категорії допускається об'єднання у справи оригіналів робіт одного жанру, виконаних у різних техніках.

E. g.:

Справа 1 — акварельні, гуашні портрети (оригінали);

Справа 2 — акварельні, пастельні пейзажі (оригінали);

Справа 3 — олійні, темперні роботи побутового жанру (оригінали).


В фондах І та II категорій оригінали творів станкового мистецтва підготовчого характеру — начерків, ескізів, шкіців, етюдів — не змішують з оригіналами завершених робіт, розподіляють на окремі справи за їхнім жанром і технікою виконання.

E. g.:

Справа 1 — акварельні портрети (оригінали);

Справа 2 — олійні портрети (оригінали);

Справа 3 — темперні роботи батального жанру (оригінали);
Справа 4 — олівцеві начерки та ескізи до портретів (оригінали);
Справа 5 — тушеві начерки та ескізи до портретів (оригінали);
Справа 6 — олійні етюди (оригінали).

В фондах III категорії можливе включення оригіналів творів станкового мистецтва підготовчого характеру до однієї справи з оригіналами завершених робіт за умови однаковості їхнього жанру. Техніка виконання як тих, так і інших при цьому до уваги не береться.

E. g.:

Справа 1 — акварельні, гуашні портрети, олівцеві начерки та ескізи до них (оригінали);
Справа 2 — темперні пейзажі, олійні етюди (оригінали);
Справа 3 — пастельні роботи історичного жанру, олівцеві начерки та ескізи до них (оригінали).

В фондах всякої категорії кожен альбом, блокнот із оригіналами творів станкового мистецтва виділяється в окрему справу[18].

E. g.:

Справа 1 — акварельні, гуашні портрети, олівцеві начерки та ескізи до них (оригінали)(альбом);
Справа 2 — тушеві портрети, акварельні пейзажі, олійні роботи побутового жанру, олівцеві начерки та ескізи до них (оригінали)(альбом);
Справа 3 — акварельні, олійні етюди (оригінали)(альбом);
Справа 4 — олівцеві роботи анімалістичного жанру (оригінали)(блокнот);
Справа 5 — тушеві пейзажі (оригінали)(блокнот);
Справа 6 — олівцеві начерки та ескізи до портретів (оригінали)(блокнот).

Недопустимим для фондів будь-якої категорії є поєднання в одній справі оригіналів творів станкового мистецтва з їхніми репродукціями. Що стосується останніх, їх варто розподіляти на окремі справи за жанром. Техніка виконання та ступінь завершеності оригіналів робіт, із яких їх зроблено, при цьому не враховуються.

E. g.:

Справа 1 — акварельні портрети (оригінали);
Справа 2 — пастельні пейзажі (оригінали);
Справа 3 — олійні натюрморти (оригінали);
Справа 4 — олівцеві портрети, начерки та ескізи до них (репродукції);
Справа 5 — акварельні пейзажі, етюди (репродукції);
Справа 6 — олійні, темперні натюрморти (репродукції).

Формуючи справи з оригіналів або репродукцій творів станкового мистецтва, слід зважати також на їхній розмір. Не рекомендується об'єднувати в одній справі роботи стандартного та великого формату.

E. g.:

Справа 1 — акварельні портрети (оригінали стандартного розміру);
Справа 2 — акварельні портрети (великоформатні оригінали);
Справа 3 — тушеві, олійні портрети (репродукції стандартного розміру);
Справа 4 — олівцеві, тушеві портрети (великоформатні репродукції).

Твори книжкової графіки[19]

В фондах І та II категорій оригінали творів книжкової графіки розподіляють на справи за видом робіт (суперобкладинка, обкладинка, титул, шмуцтитул, заставка, буквиця, кінцівка, ілюстрація й т. ін.) і книжковим виданням, художньо оформленим та/чи проілюстрованим ними. Техніка виконання робіт при цьому до уваги не береться.

E. g.:

Справа 1 — суперобкладинка збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.)[20] (оригінал);
Справа 2 — фронтиспіс збірки творів Котляревського І. П. (1950р.) (оригінал);
Справа 3 — заставки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);
Справа 4 — кінцівки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);
Справа 5 — ілюстрації збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);
Справа 6 — суперобкладинка ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінал);
Справа 7 — фронтиспіс ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінал);
Справа 8 — шмуцтитули ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 9 — буквиці ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 10 — обкладинка збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінал);
Справа 11 — фронтиспіс збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінал);
Справа 12 — ілюстрації збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981р.) (оригінали).

В фондах III категорії оригінали творів книжкової графіки об'єднують у справи без урахування техніки їхнього виконання за однією з двох названих ознак — видом робіт…

E. g.:

Справа 1 — суперобкладинки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 2 — обкладинка збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981р.) (оригінал);
Справа 3 — фронтиспіси збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.), збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінали);
Справа 4 — шмуцтитули ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 5 — заставки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);
Справа 6 — буквиці ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 7 — кінцівки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);
Справа 8 — ілюстрації збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінали).

… чи книжковим виданням, художньо оформленим і/або проілюстрованим ними.

E. g.:

Справа 1 — книжкова графіка (суперобкладинка, фронтиспіс, заставки, кінцівки, ілюстрації) збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);

Справа 2 — книжково графіка (суперобкладинка, фронтиспіс, шмуцтитули, буквиці) ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);

Справа 3 — книжкова графіка (обкладинка, фронтиспіс, ілюстрації) збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінали).


В окремих випадках диференціацію оригіналів ілюстрацій на справи краще здійснювати не за книжковим виданням, яке ними проілюстровано, а за літературним твором, до якого їх виконано...

E. g.:

Справа 1 — ілюстрації до поеми «Гайдамаки» Шевченка Т. Г. (оригінали);

Справа 2 — ілюстрації до поеми «Енеїда» Котляревського І. П. (оригінали);

Справа 3 — ілюстрації до повісті «Конотопська відьма» Квітки-Основ'яненка Г. Ф. (оригінали);

Справа 4 — ілюстрації до роману «Камінна душа» Хоткевича Г. М. (оригінали).


… або письменником, зміст літературних творів якого розкрито через них.

E. g.:

Справа 1 — ілюстрації до літературних творів Шевченка Т. Г. (поем «Гайдамаки», «Кавказ», «Наймичка») (оригінали);

Справа 2 — ілюстрації до літературних творів Котляревського І. П. (поеми «Енеїда», п'єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник») (оригінали);

Справа 3 — ілюстрації до літературних творів Квітки-Основ'яненка Г. Ф. (повістей «Козир-дівка», «Конотопська відьма», «Маруся», «Сердешна Оксана») (оригінали);

Справа 4 — ілюстрації до літературних творів Хоткевича Г. М. (роману «Камінна душа», повістей «Авірон» і «Довбуш») (оригінали).

Недопустимим для фондів будь–якої категорії є поєднання в одній справі оригіналів творів книжкової графіки з їхніми репродукціями. Що стосується останніх, їх рекомендовано розподіляти на окремі справи за аналогією з диференціацією оригіналів робіт у фондах III категорії.

E. g.: (1):[21]

Справа 1 — суперобкладинко книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (оригінал);

Справа 2 — шмуцтитули книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (оригінали);

Справа 3 — шмуцтитули ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);

Справа 4 — ілюстрації збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);

Справа 5 — ілюстрації збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981р.) (оригінали);

Справа 6 — суперобкладинки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (репродукції);

Справа 7 — обкладинка книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (репродукція);

Справа 8 — заставки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (репродукції);

Справа 9 — буквиці ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (репродукції);

Справо 10 — ілюстрації книжкових видань повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.), роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (репродукції).

E. g. (2):[22]

[…][23]

Справа 6 — книжкова графіка (суперобкладинка, заставки) збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (репродукції);
Справа 7 — книжкова графіка (заставки, ілюстрації) книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (репродукції);
Справа 8 — книжкова графіка (обкладинка, ілюстрації) книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (репродукції);
Справа 9 — книжкова графіка (суперобкладинка, буквиці) ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (репродукції).

E. g. (З):[24]

Справа 1 — суперобкладинка книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (оригінал);
Справа 2 — шмуцтитули книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.), ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 4 — ілюстрації збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінали);

Справа 5 — суперобкладинки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (репродукції);
Справа 6 — обкладинка книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (репродукція);
Справа 7 — заставки збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (репродукції);
Справа 8 — буквиці ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (репродукції);
Справа 9 — ілюстрації книжкових видань повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.), роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (репродукції).

E. g. (4):[25]

Справа 1 — книжкова графіка (ілюстрації) збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (оригінали);
Справа 2 — книжкова графіка (суперобкладинка) книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (оригінал);
Справа 3 — книжкова графіка (шмуцтитули) книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (оригінали);
Справа 4 — книжкова графіка (шмуцтитули) ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (оригінали);
Справа 5 — книжкова графіка (ілюстрації) збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (оригінали);

Справа 6 — книжково графіко (суперобкладинка, заставки) збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.) (репродукції);

Справа 7 — книжкова графіка (заставки, ілюстрації) книжкового видання повісті-хроніки Нечуя-Левицького І. С. «Старосвітські батюшки та матушки» (1963 р.) (репродукції);

Справа 8 — книжкова графіка (обкладинка, ілюстрації) книжкового видання роману «Володимир» Скляренка С. Д. (1975 р.) (репродукції);

Справа 9 — книжкова графіка (суперобкладинка, буквиці) ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.) (репродукції).


Якщо кількість репродукцій творів книжкової графіки — невелика, допускається їхнє об'єднання в одній справі з зазначенням вид(у, ів) робіт і книжков(ого, их) видан(ня, ь), як(е, і) ними оформлено та/чи проілюстровано.

E. g.:

Справа 1 — книжкова графіка (суперобкладинки, обкладинка, фронтиспіси) збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.), ліричної збірки «Таємниця твого обличчя» Павличка Д. В. (1979 р.), збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.) (репродукції).




Систематизуючи творчі документи художника на рівні справи, їх розташовують у порядку, визначеному часом їхнього створення, — від найбільш до найменш давнього.

E. g.:

Документ 1 — олівцевий портрет батька (оригінал)

1923 р.

Документ 2 — олівцевий портрет матері (оригінал)

1925 р.

Документ 3 — олівцевий портрет брата (оригінал)

1931-1932 рр.

Документ 4 — олівцевий портрет невідомого (оригінал)

1939 р.

Документ 5 — олівцевий портрет червоноармійця (оригінал)

1942 р.

Документ 6 — олівцевий портрет товариша (оригінал)

1951 р.


У разі неможливості встановлення часу створення окремих документів, їх розміщують після документів, час створення яких відомий.

E. g.:

Документ 1 — акварельний пейзаж № 1 (оригінал)

1973 р.

Документ 2 — акварельний пейзаж № 2 (оригінал)

1975 р.

Документ 3 — акварельний пейзаж № 3 (оригінал)

1976 р.

Документ 4 — акварельний пейзаж № 4 (оригінал)

1977 р.

Документ 5 — акварельний пейзаж № 5 (оригінал)

б/д

Документ 6 — акварельний пейзаж № 6 (оригінал)

б/д

РОЗДІЛ 3
СПЕЦИФІКА УКЛАДАННЯ ЗАГОЛОВКІВ СПРАВ,
УКОМПЛЕКТОВАНИХ ТВОРЧИМИ ДОКУМЕНТАМИ ХУДОЖНИКІВ

Укладаючи заголовки справ, укомплектованих творчими документами художника, що зберігаються у його особовому фонді, треба передусім брати до уваги внесок фондоутворювача у розвиток вітчизняного та світового мистецтва. В фондах І та II категорій заголовки повинні бути максимально детальними. В фондах III категорії — більш узагальненими.

 

 

Твори станкового мистецтва

Основними елементами заголовку справи, сформованої з оригіналів або репродукцій творів станкового мистецтва, є:

– особова назва автора робіт;

– назви робіт;

– жанр робіт;

– ступінь завершеності робіт;

– матеріальна основа та техніка виконання робіт;

– оригінальність/копійність робіт;

– зовнішні особливості робіт.

Особова назва автора творів станкового мистецтва, оригіналами або репродукціями яких укомплектовано справу, зазначається на початку її заголовку у вигляді прізвища та ініціалів імені й по батькові.

E. g.:

Особова назва автора 1 — Їжакевич І. С.

Особова назва автора 2 — Кричевський Ф. Г.

Особова назва автора 3 — Падалка І. І.

Особова назва автора 4 — Самокиш М. С.

Особова назва автора 5 — Шевченко Т. Г.


Авторські назви творів станкового мистецтва, з оригіналів або репродукцій яких сформовано справу, вказуються у її заголовку після особової назви автора робіт, подаються в лапках.

E. g.:

Авторська назва 1 — «Портрет сина»;

Авторська назва 2 — «Зимовий ранок»;

Авторська назва 3 — «Натюрморт із квітами»;

Авторська назва 4 — «Дика овечка».

Авторська назва 5 — «Конотопська битва».


В разі неможливості їхнього встановлення, або ж якщо автор не практикував називання своїх робіт, рекомендованим є присвоєння останнім умовних назв[26], які б максимально відповідали їхньому змісту. Такі назви подаються у заголовку справи в квадратних дужках.

E. g.:

Укладацька назва 1 — [Портрет невідомого];

Укладацька назва 2 — [Київ осінній];

Укладацька назва 3 — [Натюрморт із квітами та фруктами];

Укладацька назва 4 — [Кінський табун];

Укладацька назва 5 — [Жнива].

Гранична кількість назв творів станкового мистецтва, які виносяться у заголовок справи, залежить від категорії фонду. Для фондів І та II категорії вона становить 10 назв, для фондів III категорії — 5 назв. Розташовують їх у алфавітному порядку.

E. g.:

«Весілля», «Но току», [Робото у полі], «Сватання», [У колгоспі] та ін.

Жанр творів станкового мистецтва, оригіналами або репродукціями яких укомплектовано справу, зазначається у її заголовку після назв робіт.

E. g.:

Петренко П. П.
«Зимовий ранок», «Над Дніпром», «Осінній ліс», «Сутеніє».
Пейзажі.[27]
[…][28]

Якщо жанр творів станкового мистецтва відображено в їхніх назвах, вказувати його у заголовку не варто.

E. g.:

Іваненко І. І.
«Портрет дівчинки», «Портрет дружини», «Портрет матері», «Портрет сина», «Портрет Т. Г. Шевченка».
Портрети.[29]
[…]

Ступінь завершеності творів станкового мистецтва, з оригіналів або репродукцій яких сформовано справу, зазначається у її заголовку після жанру робіт. Вказувати його необхідно, якщо:

1) справу укомплектовано оригіналами або репродукціями робіт підготовчого характеру;

E. g.:

Клименко М. К.
«Портрет М. О. Максимовича», «Портрет М. П. Драгоманова», «Портрет М. С. Грушевського».
Портрети.
Начерки, ескізи.
[…]

2) оригінали або репродукції творів станкового мистецтва підготовчого характеру поєднано в одній справі з оригіналами або репродукціями завершених робіт.

E. g.:

Клименко М. К.
«Портрет М. О. Максимовича», «Портрет М. П. Драгоманова», «Портрет М. С. Грушевського».
Портрети.
Завершені роботи, начерки, ескізи.
[…]
Якщо ж справу сформовано тільки з оригіналів або репродукцій завершених творів станкового мистецтва, ступінь завершеності робіт у її заголовку не зазначають.

E. g.:

Титаренко Ю. В.
«Біля озеро», «Вечір у полі», «Но галявині», «Світанок», [У лісі].
Пейзажі.
Завершені роботи.
[…]

Матеріальна основа та техніка виконання творів станкового мистецтва, оригіналами яких укомплектовано справу, вказуються у її заголовку після ступеня завершеності робіт.

E. g.:

Варивода О. О.
«Ведмеді», «Гадюка», «Дикі гуси», «Мавпа», «Павич».
Роботи анімалістичного жанру.
Завершені роботи, начерки, ескізи.
Пап., олів., акв., гуаш.
[…]

У заголовку справи, сформованої з репродукцій творів станкового мистецтва, матеріальну основу та техніку виконання робіт не зазначають.

E. g.:

Бортняк Й. О.
«Тропічні фрукти, мушлі та тюльпан», «Квіти в скляній вазі», «Осінній букет».
Натюрморти.
Завершені роботи.
Полотно, олія.
[…]

З огляду на останнє копійність творів станкового мистецтва, репродукціями яких укомплектовано справу, вказується у її заголовку після ступеня завершеності робіт.

E. g.:

Чапко Р. О.

«В'їзд Богдана Хмельницького у Київ», «Ніч перед боєм», «Переяславська рада», «Під Корсунем», «Хмельницький у турецькому полоні».

Роботи історичного жанру.

Завершені роботи, начерки, ескізи.

Полотно, олія.

Репродукції.

[…]


В заголовку справи, сформованої з оригіналів творів станкового мистецтва, оригінальність робіт не зазначають.

E. g.:

Герасименко Д. І.

«Біля річки», [Верби біля ставу], [Діброва], «Зимовий ліс», «У полі».

Пейзажі.

Завершені роботи.

Пап., олів., туш.

Оригінали.

[…]


Зовнішні особливості творів станкового мистецтва, оригіналами яких укомплектовано справу, вказуються наприкінці її заголовку. Серед них: наявність на зворотах робіт авторських поміток, їхнє виконання не на окремих аркушах, а в альбомах, блокнотах і т. ін.

E. g.:

Кравець І. І.
«Екстер'єр української хати», «Інтер'єр української хати».
Роботи архітектурного жанру.
Завершені роботи.
Пап., туш.
Оригінали.
На зв. — авторські помітки (назви робіт, дати їхнього створення).

E. g. (2):

Степаненко М. Ю.
[Брат Олексій], [Невідома], [Невідомий], [Подруга Лідія Кудряшко], [Подруга Оксана Легінь] та ін.
Портрети.
Завершені роботи, начерки, ескізи.
Пап., олів., акв., гуаш.
Оригінали.
Альбом.

У заголовку справи, сформованої з репродукцій творів станкового мистецтва, зовнішні особливості робіт не зазначають.

E. g.:

Кравченко О. П.
«Портрет українського історика Михайла Грушевського».
Портрет.
Завершена робота.
Картон, вуглина.
Репродукція.
На лицевій стороні — авторська назва роботи та дата її створення.

Твори книжкової графіки

Заголовок справи, укомплектованої оригіналами чи репродукціями творів книжкової графіки дещо відмінний від заголовку справи, сформованої з оригіналів або копій творів станкового мистецтва. Першою його особливістю є відсутність у ньому назв робіт.

E. g.:

Їжакевич І. С.
Назви творів книжкової графіки.
[…]

Друга й остання характерна риса такого заголовку полягає у тому, що замість жанру робіт у ньому вказується їхн(ій, і) вид/види та книжков(е, і) видання, оформлен(е, і) й/або проілюстрован(е, і) ними[30].

E. g. (1):

Базилевич А. Д.
Назви творів книжкової графіки.
Ілюстрації книжкового видання поеми «Енеїда» Котляревського І. П. (1968 р.).
[…]

E. g. (2):

Їжакевич І. С.
Назви творів книжкової графіки.
Ілюстрації книжкового видання роману «Пан Халявський» Квітки-Основ'яненка Г. Ф. (1941 р.), збірки творів Котляревського І. П. (1950 р.).
[…]

E. g. (3):

Куткін В. С.
Назви творів книжкової графіки.
Книжкова графіка (обкладинка, фронтиспіс, ілюстрації) збірки новел «Гармонія» Косинки Г. М. (1981 р.).
[…]
 

 
Що стосується решти творчих документів художників, які можна об'єднати умовною назвою «рукописи»[31], а також листування митців, документів до їхньої біографії, індивідуальних та групових фотографій і т. ін., формування з них справ та укладання заголовків останніх здійснюється за загальними правилами, детально описаними у навчально–методичній літературі[32]. З огляду на це на їхньому розгляді тут не зупиняємось.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
Законодавчі акти та нормативні документи
Закони України

1. Про авторське право і суміжні права [Електронний ресурс] : Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII у редакції від 05.12.2012. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. — Назва з екрана.

2. Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» [Електронний ресурс] : Закон України від 05.07.2012 № 5068-VI. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5068-17. - Назва з екрана.

3. Про доступ до публічної інформації [Електронний ресурс] : Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI у редакції від 01.05.2015. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17. — Назва з екрана.

4. Про інформацію [Електронний ресурс] : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII у редакції від 21.05.2015. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. — Назва з екрана.

5. Про культуру [Електронний ресурс] : Закон України від 14.12.2010 № 2778-VI у редакції від 01.01.2015. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2778-17. — Назва з екрана.

6. Про Національний архівний фонд та архівні установи [Електронний ресурс] : Закон України від 24.12.1993 № 3814-XII у редакції від 21.05.2015. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3814-12. — Назва з екрана.

7. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки [Електронний ресурс] : Закон України від 09.01.2007 № 537-V. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/537-16. — Назва з екрана.

8. Про охорону культурної спадщини [Електронний ресурс ] : Закон України від 08.06.2000 № 1805-III у редакції від 05.04.2015. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1805-14. — Назва з екрана.

Укази Президента України

9. Про затвердження Положення про Державну архівну службу України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 06.04.2011 № 407/2011. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/407/2011. - Назва з екрана.

Постанови Кабінету Міністрів України

10. Про внесення змін до Порядку утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 518. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/518-2015-%D0%BF. — Назва з екрана.

11. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1992 № 466. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/466-92-%D0%BF. — Назва з екрана.

12. Про проведення експертизи цінності документів [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1004 у редакції від 07.08.2015. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1004-2007-%D0%BF. — Назва з екрана.
Накази Укрдержархіву
(Головархіву при Кабінеті Міністрів України, Держкомархіву України)

13. Про затвердження Змін до Методики віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних [Електронний ресурс ] : Наказ Державного комітету архівів України від 25.11.2008 № 237. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1203-08. — Назва з екрана.

14. Про затвердження Методики віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних [Електронний ресурс] : Наказ Державного комітету архівів України від 19.02.2008 № 34 у редакції від 28.12.2008. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0202-08. — Назва з екрана.

15. Про затвердження Програми здійснення контролю за наявністю, станом і рухом документів НАФ на 2009-2019 роки [Електронний ресурс ] : Наказ Державного комітету архівів України від 10.11.2009 № 190. — Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Law-base/SCAU/2009_190.pdf — Назва з екрана.

Стандарти

16. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять : ДСТУ 2732:2004. — [Чинний від 2005-07-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2005. — IV, 32 с. — (Національний стандарт України).

17. Правила описування архівних документів : ДСТУ 4331:2004. — [Чинний від 2005-07-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2005. — IV, 16 с. — (Національний стандарт України).
Навчальна та навчально-методична література

18. Архівознавство : підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл. / [за заг. ред. Я. С. Калакури та І. Б. Матяш] ; Держкомархів України, УНДІАСД. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — К. : КМ Академія, 2002. — 356 с.

19. Дослідження підходів щодо визначення категорійності архівних фондів : метод. рек. / [уклад. Л. Ф. Приходько] ; Укрдержархів, УНДІАСД. — К. : б. в., 2013. — 50 с.

20. Методические рекомендации по работе с документами личного происхождения (литература и искусство) / [под ред. А. Б. Соркиной] ; ГАУ при СМ СССР, ЦГАЛИ СССР. — М. : б. и., 1990. — 256 с.

21. Наукове описання фондів особового походження діячів театрального мистецтва (акторів і режисерів-постановників) : [метод. рек.] / [уклад. Т. С. Хардаєва] ; Держкомархів України, ЦДАМЛМЛ України. — К. : б. в., 2010. — 30, [2] с.

22. Наукове описування фондів особового походження діячів музичного мистецтва (композиторів, артистів-виконавців, музикознавців, педагогів) : [метод. рек.] / [упоряд. Ю. В. Бентя] ; Укрдержархів, ЦДАМЛМ України. — К. : б. в., 2011. — 35 с.

23. Робота з документами особового походження : метод. посіб. / [авт.-уклад.: Л. О. Драгомірова, І. М. Мага, З. О. Сендик та ін.] ; Держкомархів України, УНДІАСД. — К. : б. в., 2009. — 284 с.

24. Сырченко Л. Г. Личные фонды деятелей русской литературы и искусства в архивах СССР : учеб. пособ. / [под. ред. Н. А. Ковальчук] ; МГИАИ. — М. : б. и., 1975. — 168 с.

25. Хрестоматія з архівознавства : навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / [упоряд.: Г. В. Боряк, І. Б. Матяш, Р. Я. Пиріг] ; Держкомархів України, УНДІАСД. — К. : КМ Академія, 2003. — 408 с.
Наукова література

26. Драгомірова Л. Національний архівний фонд України: нормативно-правове поле формування та функціонування // Архіви України. — 2004. — № 4-6. — С. 22-36.

27. Звонцов В. М. Основы понимания графики. — М. : Изд-во Академии художеств СССР, 1963. — 72 с.

28. Новохатський К. Гуманітарна місія архівів та реформування архівної справи в Україні // Архіви України. — 2006. — № 1-6. — С. 79-85.

29. Новохатський К. Є. Документ Національного архівного фонду — документальна пам’ятка історії та культури: співвіднесення понять // Архіви України. — 1999. — № 1-6. — С. 26-34.

30. Новохатський К. Організація доступу до документів Національного архівного фонду України та використання архівної інформації // Архіви України. — 2008. — № 3-4. — С. 75-83.

31. Селіверстова К. Експертиза цінності документів: уточнення поняття та його змісту // Студії з архівної справи та документознавства. — 2009. — Т. 17. — С. 73-82.

Науково-популярна література

32. Владимирская А. О., Владимирский П. А. Искусство для простых смертных. — М. : Вильямс, 2006. — 352 с.

Довідкова література
33. Архівістика : термінологічний слов. / [авт.-упоряд.: К. Є. Новохатський, К. Т. Селіверстова та ін.] ; Головархів при Кабінеті Міністрів України, УНДІАСД. — К. : б. в., 1998. — 106 с.

——————

  1. Тут і далі мова йде виключно про твори образотворчого мистецтва, автором яких є фондоутворювач.
  2. Справедливо тільки для оригіналів живописних робіт. Що ж до їхніх репродукцій, вони об’єднані у справи без урахування техніки виконання творів.
  3. Порядок розподілу творів образотворчого мистецтва, покладений нами в основу наведеного прикладу схеми систематизації творчих документів художників, у жодному разі не претендує на універсальність: для кожного фонду його треба визначати окремо, виходячи з кількісного (обсяг робіт) та якісного (жанр і техніка їхнього виконання, ступінь завершеності тощо) складу творів образотворчого мистецтва, що відклалися в ньому.
  4. Маємо на увазі послідовність розташування серій у межах підрозділу, підсерій у межах серій, рубрик у межах підсерій, підрубрик у межах рубрик, справ у межах підрубрик.
  5. Встановлено шляхом ознайомлення з його життєвою та творчою біографією.
  6. В наведеному прикладі дати створення найстаріших документів справ виділено напівжирним шрифтом.
  7. За наявності у фонді художника репродукцій його (художника) робіт сформован(у, і) з них справ(у, и) рекомендовано розміщувати наприкінці структурн(ої, их) одиниц(і, ь), до складу як(ої, их) ї(ї, х) включено згідно з виробленою схемою систематизації творчих документів. При цьому можливі випадки вимушеного порушення обраного принципу розташування справ (частіше за все — за хронологією створення їхніх найстаріших документів). У описі кожен із них потрібно позначати знаком «* * *».
  8. Необхідними умовами зарахування документів до цієї «групи» є:
    – належність авторства їхнього змісту фондоутворювачу;
    – відображення в них процесу здійснення фондоутворювачем своїх творчих задумів у галузі образотворчого мистецтва.
    Далі для позначення сукупності таких документів вживаємо словосполучення «документи про роботу над творами образотворчого мистецтва».
  9. Вважаючи основною галуззю діяльності художників образотворче мистецтво, до неосновних (другорядних) напрямків їхньої діяльності зараховуємо все інше - педагогіку, науку, публіцистику, літературу тощо.
  10. Серед них плани та конспекти лекцій, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, наукові статті, дипломні роботи, монографії, дисертації, публіцистичні статті, замітки, огляди, рецензії, кореспонденції, вірші, оповідання, повісті, романи, автобіографії, спогади, щоденники та ін.
  11. Тут під «тематичним складом документів» розуміємо множину неосновних галузей діяльності, творчий доробок художника в яких відображено у документах Під «видовим складом документів» — сукупність жанрів наукових досліджень, навчальних і навчально-методичних праць, літературних та публіцистичних творів і т. ін., представлених документами.
  12. В наведеному прикладі документи розподілено на справи за жанром репрезентованих ними наукових досліджень, навчальних праць, літературних і публіцистичних творів.
  13. Іншими словами, за їхньою тематикою.
  14. Встановлюється шляхом ознайомлення з його життєвою та творчою біографією.
  15. Про визначення категорій фондів особового пождження див.: Дослідження підходів щодо визначення категорійності архівних фондів : метод. рек. / [уклад. Л. Ф. Приходько] ; Укрдержархів, УНДІАСД. — К. : б. в., 2013. — С. 32-41; Робота з документами особового походження : метод. посіб. / [авт.-уклад.: Л. О. Драгомірова, І. М. Мага, З. О. Сендик та ін.] ; Держкомархів України, УНДІАСД. — К. : б. в., 2009. — С. 67-69.
  16. Це робиться головно з метою максимально можливої деталізації їхніх заголовків.
  17. Тут і далі під «творами станкового мистецтва» розуміємо твори станкових живопису та графіки.
  18. При цьому в альбомі можуть бути представлені як завершені твори станкового мистецтва, так і роботи підготовчого характеру, виконані у різних жанрах та техніках.
  19. Для ознайомлення з книжковою графікою див., напр.: Звонцов В. М. Основы понимания графики. — М. Изд-во Академии художеств СССР, 1963. — 72 с.
  20. Тут і далі у дужках зазначено рік видання книги.
  21. Приклад розподілу оригіналів і репродукцій творів книжкової графіки на справи у фондах І та ІІ категорій. Репродукції диференційовано за видом робіт.
  22. Приклад розподілу оригіналів і репродукцій творів книжкової графіки на справи у фондах І та ІІ категорій. Репродукції диференційовано за книжковим виданням.
  23. Пропущені справи 1-5 аналогічні справам 1-5 із попереднього прикладу.
  24. Приклад розподілу оригіналів і репродукцій творів книжкової графіки на справи у фондах ІІІ категорії. Диференціацію здійснено за видом робіт.
  25. Приклад розподілу оригіналів і репродукцій творів книжкової графіки на справи у фондах ІІІ категорії. Диференціацію здійснено за книжковим виданням.
  26. З огляду на те, що творам станкового мистецтва їх дає укладач опису справ постійного зберігання, за аналогією до авторських назвемо їх укладацькими.
  27. В наведених прикладах заголовку напівжирним шрифтом виділено його елемент, про який наразі йде мова.
  28. В наведених прикладах заголовку пропущено його елементи, мова про які ще не йшла.
  29. В наведених прикладах заголовку закресленим шрифтом виділено його зайв(ий, і) у кожному конкретному випадку елемент/елементи.
  30. Щодо книжков(ого, их) видан(ня, ь), то у заголовку потрібно зазначати автор(а, ів) літературн(ого, их) твор(у, ів), вміщен(ого, их) у н(ьому, их), його/їхній жанр/жанри — казка, байка, оповідання, повість, роман і т. ін., — а також р(ік, оки) появи книги/книг на світ. Якщо роботами оформлено та/чи проілюстровано збірку, збірник або зібрання літературних творів, це теж слід відобразити у заголовку.
  31. Маємо на увазі документи про роботу над творами образотворчого мистецтва та документи, в яких відображено творчий доробок художників у неосновних галузях їхньої діяльності.
  32. Див., напр.: Робота з документами особового походження : метод. посіб. / [авт.-уклад.: Л. О. Драгомірова, І. М. Мага, З. О. Сендик та ін.] ; Держкомархів України, УНДІАСД. — К. : б. в., 2009. — 284 с.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).