окошитися

Окоши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. XII. 590. 2) — на кому́. Отразиться на комъ, пасть на кого. Коли б на йому усе зле окошилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окошилось. Ном. № 4069.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924