околіти

околіти

Околі́ти, лі́ю, єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924