оклунок

оклунок

Оклу́нок, нка, м. = Клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. Оклу́ночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924