одягний

одягний

Одягни́й, а, е = Одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. I. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. Одягне́нький. О. 1862. IX. 68.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924