огрядний

огрядний

Огрядни́й, а́, е́. Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. I. Ум. Огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка вже доросла й огрядненька собі. МВ. I.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924