обіймище

обіймище

Обі́ймище, ща, с. Обхватъ. Такі дуби верга, що по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924