обрій

обрій

О́брій, рію, м. Горизонтъ.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Обрій — та частина землі, що вже, як нам здається, нібито сходиться з небом. Горізонт (див. це слово).

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906