образ

образ

О́браз, зу, м. 1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте. Шевч. 2) Картина. 3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали. 4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч. 5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Нп. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. Образо́к, образо́чок, образе́ць. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924