облямовувати

облямовувати

Облямо́вувати, вую, єш, сов. в. облямува́ти, му́ю, єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. XII. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924