Обговорення:Галицкіи приповѣдки и загадки

Невідомі або багатозначні слова

ред.
  • Анѣ на нитку, анѣ на выритку.
  • Во̂вцю скубуть, а козам на вѣжки дають.
    • Просто не дуже розумію смисл
  • Во̂д козика до ножика, во̂д ножика до коника.
  • Все йде в спак. — по̂шло на пси.
  • Высокій, як дуга.
    • Частина упряжі? Веселка?
  • Выстрихнув го на блазна.
  • Гала, драла — гоца драла.
  • Галу, балу, а (вибачайте) свинѣ в рѣпѣ.
  • Давни̂ пригоды боронять во̂д шкоди. Коли'сь в свободѣ, гадай о пригодѣ.
    • Багатозначне слово, що мається на увазі саме тут?
  • Дали му по московськи, ажь ся лоб закурив
  • Дасть Бо̂г и во̂д квасу окрасу.
  • Де добре пиво, не треба й вѣхи.
  • Дивного фелю чоловѣк.
  • Дмеся, як лехкє в борщи.
  • До́бра на мою мѣнку; нехай мене бьють.
  • Догаджає, як чиракови на ритѣ.
  • Дреся горло — цыбы спало, цыбы жерло?
  • Єще мачоха не забилася в голову.
  • Жид, а винниця мати, не дасть загибати
    • Підприємство чи виноградник?
  • Забув во̂в, коли телятьом був.
    • Чи є тут мимодрук чи то така вимова?
  • З доброи студолы и потята добріи.
  • З милого ссѣсти купити ѣсти.
  • Идешь до суду — то треба „прійдѣте поклонѣмося.“ Колись и до нас прійде „прійдѣте поклонѣмося.“
  • Иди на штыри вѣтры, а на пятый шум. Оженився, на чотыре вѣтры, а на пятый шум.
    • Багатозначне слово, що мається на увазі саме тут?
  • И заводити не вмѣє.
    • В якому сенсі?
  • Кому на вѣк, тому на лѣк. Кому на лѣк, тому на льєк (ляк).
    • Слова зрозумілі, сенс — ні.
  • Куда кухтѣ до патины?
    • Слова зрозумілі, сенс — ні.
  • Кукурѣку — мандерику.
  • Маєшь рураты дѣдьку чубатый!
  • Мо̂цный, як с клоча бато̂г
  • Московськє пожалованьє.
  • Набрався богатых, та убогим кидає.
  • Наважи, надрожи — а жито зійде.
  • На гроши нема пущиня.
    • останній день вживання скоромної їжі перед постом чи щось інше?
  • Най буде бабѣ плескано.
  • Напер на мня, як дюг на теля.
  • На́ ти сыну рака, набухайся, та молоти.
  • Не все то в середу Петра.
  • Не громадь дудку сѣна, бо загрузнешь по колѣна.
  • Не дасть того до́бра родина, що зла горо́дина.
  • Не дри'жь мене приступаючи.
  • Не кусай, не стижи и не лыжи.
  • Не мав вовк чим — та лыками.
  • Не щодень великдень. — Не що дня брѣдня.
  • Нѣ Богови свѣчка, нѣ чортови ожух.
  • Нѣчого собѣ не винии̂`смо, йно добре слово.
  • Одже ту сук — тай годѣ.
  • Плете дубы, як на палилѣ.
  • По̂шла єго псалтыра на перець.
  • При компаніи дався Цыган повѣсити.
  • Пропав Козак з дудами.
  • Роспустився, як цыганська пуга.
  • Ро̂здво ялобы ся, а великдень не снив бы ся.
  • Савка в кут, коли гостѣ сут.
  • С конем не грай, невѣстѣ не улѣгай, грошей сам не ховай, коли не хочешь шкоды мати.
  • Так пише, як мак сѣє, прійде читати, як в розѣ не знає.
  • Так ся тебе бою, як второ̂чного снѣгу.
  • Ты єму образы́, а во̂н тобѣ лубьє.
    • Не впевнений в тому, що очевидний смисл правильний
  • Треба сесе в коминѣ записати.
  • Уже не надоложишь уповаючи.
  • Хлопа ко̂рцьом не мѣряють.
  • Або міра ваги, або якась деталь млина
  • Хто кому стрык, все му дащо тык.
  • Кривенькоє, маленькоє, все поле счепурляє. (Серп)
  • Скунда скаче; рында рыє. (Ворона — Свиня)
  • Довга Гася (лася) простяглася, кобы встала тобы неба до̂стала. (Дорога)
  • В лѣсѣ росло, на полю ся пасло, на градцѣ схло, на столѣ ся трясло. (Сито)
  • Суть то росохи, на росохах кадобень, на кадобци драбинка, на драбинцѣ го̂рка, а на го̂рцѣ жердьє; по ти̂м жердю дики пташки лѣтают, але крилець не мают. (Тіло людини)
Повернутися до сторінки «Галицкіи приповѣдки и загадки»