Норми української літературної мови/14

Норми української літературної мови
Олекса Синявський
Звукозміни
§ 14: е — о

Львів: Українське видавництво, 1941

е — о

§ 14. Після піднебінних приголосних ж ч ш щ дж й колись зовсім не було голосного о, тільки е (або ь), але в українській мові здавна в певних умовах із е (чи ь) після тих приголосних повстало о. Відбувалося це тільки в певних умовах, а саме тоді, коли далі йшов склад із а о у та и з старого ы, а також коли далі йшов твердий приголосний. Перед м'якими ж приголосними, також перед складами з е й и з старого и — е в о не переходило. Цей закон хоч і порушується іноді з тих чи інших причин, та все ж на багатьох словах і цілих розрядах їх він виявляється дуже послідовно. Так, ми бачимо це не тільки на таких словах, як чоловік, шовковий, чого, його, бджола, щока, чоботи тощо, але чепіга, шелестіти, женеш, джерело, челядь, жерсть, кашель тощо, а й на словах того самого кореня:

чотири — четвертий, четвер
чорний — чернець
шорсткий — шерсть
жонатий — женити, жених
пшоно — пшениця
шостий, шостака — шести, шестеро, шестикутній
вчора, вечора — вечеря, вечеряти
пачоси — чеше

Дуже ясно видно це й на деяких закінченнях слів:

дубочок, острішок, гайок... — учень, сажень, окраєць...
книжок, дочок, копійок... — вишень, стаєнь...

У наростках -ечок, -ечка, -ечко (мішечок, кружечок, книжечка, діжечка, ліжечко і т. ін.) нема порушення правила, бо ч тепер тверде, а раніше було м'яке.

У деяких словах можна бачити аж потрійне чергування голосних: і — е й е — о:

жінка — жених — жонатий
пшінка — пшениця — пшоно
шість — шести, шестеро — шостий, шостака
вечір — вечеря — вечора
перечіс — чеше — пачоси

Головніші порушення правила чергування е — о по ж ч ш щ дж й такі: а) у дієприкметниках і прикметниках завсіди буде -ений: кручений, смажений, задушений, відроджений, мащений, угноєний... (з аналогії до таких, як ухвалений, зварений тощо), б) в іменниках жіночого роду на -ість завсіди -ости тощо: свіжости, більшости... (з аналогії до таких, як радости...). Але в прикметниках на -евий по ж ч ш щ дж й е буде тільки під наголосом: смушевий, рожевий, баєвий тощо (з аналогії до таких як вишневий, місцевий тощо), а без наголосу -овий: грошовий, біржовий, бойовий і т. ін.

Крім того чимало буває ухилень від основного правила переходу е в о через інші аналогії, напр., через вирівнювання форм, як от підо впливом форм щезне, щезнеш..., чеше, чешеш..., жене, женеш (перед складом із е) стали й щезати, чесати, жену (перед складом із а, у), навпаки, з таких слів, як чорний, пшоно, жовтий, бджола (з о перед складами з и, що вийшло з колишнього ы, та о, а) в новотворах о залишається і перед м'якими приголосними: чорнявий, чорніти, пшоняник, жовтіти, бджоляний, бджолята тощо, а також звичайно і їв словозмінах: у пшоні, на бджолі...