На крилах пісень
Леся Українка
Сосна
• Інші версії цієї роботи див. Сосна Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892
Сосна.

З вітром весня́ним сосна́ розмовляла
 Вічно-зеле́на сосна́,
Там я ходила і все вислуха́ла,
 Що́ говорила вона.
Ой не „зеленого шума“ співала
 Вічно-смутная сосна....
 Ні, не „зеленого шума“!
Чулася в гомоні тя́жка зимо́вая дума.

Ранком зимо́вим діброва мовчала,
 Наче заме́рла сумна́,

Тілько рясни́м верховіттям шептала
 Вічно-зелена сосна́;
Там я ходила і все вислухала,
 Що говорила вона, —
 Та не весе́лая дума
Чулася в гомоні то́го „зеленого шума“!…