На крилах пісень/Подоріж до моря/Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок!
| На крилах пісень Подоріж до моря Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок! |
Далі, все далі! он латані ниви… ▶ |
|
I.
Прощай, Волинь! прощай, рідни́й куточок!
Мене́ від те́бе доленька жене́,
Немов од дерева одірваний листочок....
І мчить залізний велитень мене.
Передо мною ки́лими чудові
Натура стеле, — темнії луги,
Славути красної бори́ соснові
І Случі рідної веселі береги́.
Снується краєвидів плетени́ця,
Розтопленим срібло́м блищать річки́, —
Тож матінка натура чарівниця
Розмотує свої стобарвнії нитки́