На крилах пісень/Остання пісня Марії Стюарт

by Леся Українка

◀ У путь!

На крилах пісень Леся Українка Остання пісня Марії Стюарт

Подоріж до моря ▶

• Інші версії цієї роботи див. Остання пісня Марії Стюарт

Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892

Остання пісня Марії Стюарт.

„Que suis je, hélas!....“

 Що́ я тепер, о Боже! жить мені для чо́го?
Слаба́, мов тіло, в котрім серця вже нема,
Тінь марна я, мене жаль-туга обійма,
Самої смерти прагну, — більше вже нічо́го.

 

*^**

 Не будьте вороги, нена́вистні до то́го,

Хто в серці за́мірів вла́дарних не здійма,
Бо му́ку більшую, ніж має сил, прийма; —
Не довго втри́мувать вам лютість серця свого!

 

*^**

 Згадайте, друзі, — ви́, котрі́ мене любили, —

Що я без щастя-долі у життю сьому́
Нічого доброго зробить не мала сили;

 

*^**

 Кінця́ бажайте безталанню моєму,

Бо вже коли я ту́т недолі до́сить маю,
Хай буду я щаслива та́м, у и́ншім кра́ю!