На крилах пісень/До Натури

by Леся Українка

◀ Скрізь плач і стогін, і ридання

На крилах пісень Леся Українка До Натури

Вечірня година ▶

• Інші версії цієї роботи див. До натури

Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892

До Натури.

 Натуро матінко! я на твоєму лоні
Дитячі радощі і горе виливала,
І матірью тебе я щиро звала,
С подякою складаючи долоні.

 Ти искру божую збудила в моїх грудях;
Надія, — їй же першу пісню я співала, —
Мені провідною зоре́ю стала,
І з нею буду я добра шукати в людях.

 Колиж почую я, що промінь погасає
Надії милої, — тоді, Натуро ненько,
Прийми моє знебулеє серде́нько
І про́міння нове́ нехай йому засяє!