На крилах пісень/Дитячі/Мамо, іде вже зіма…

На крилах пісень
Леся Українка
Дитячі
Мамо, іде вже зіма…

• Інші версії цієї роботи див. Мамо, іде вже зима…

Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892

_*^*_*

„Мамо, іде́ вже зіма,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чі кожна пташина
В вирій на зиму літає?“ —
В неньки спитала дитина.

— Ні, не кожна, — одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко, отам біля хати,
Ще зосталась пташина маленька.

„Чом же вона не втіка?
На-що морозу чека?“ —

— Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідно́ї,
Не боїть ся зими навісної,
Жде, що знову прилине весна“.

„Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певне, ще й дуже,
Чі то безпечні такі, —

Чуєш, цьвірінькають так,
Мов їм про зіму байдуже!
Бач, — розспівала ся як!“

— Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати;
Де-б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати.

„На-що ж співає? Чудна!
Краще-б шукала зерна́!“

— Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько.
Розважає пташи́не серденько,
Жде, що знову прилине весна!“