Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина/Мальовання печі
| ◀ VIII. Мальовання під настінний килим | Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина IX. Мальовання печі |
Реєстр таблиць ▶ |
|
|
Частина хати, що її особливо люблять прикрашати мальованням, це, безперечно, піч. Із старовинних свідоцтв знаємо, що так велося здавна, що в давнину на Україні великі площини печей орнаментовано барвистими рельєфними, а так само мальованими кахлями. Тепер поверхню печі, побілену, як і опрочі стіни в хаті, не вкривають уже взірцями кахлями. 11а зміну їм прийшло малювання фарбами. Цей зв’язок наступности між мальованими кахлями та сьогочасним мальованням печі чи пс найвиразніше виступає в селі Петриківці.
Печі трапляються двох родів: комини та груби. На кожній з цих є більше або менше рельєфна оздоба. Рельєфні роблять або самі тільки карнізи, або, крім карнізів, на поверхні печі є: 1) так звані а «кружала« — один або скількись — це низка концентричних кіл з опуклих валків, 2) група рельєфних вертикалів, що відокремлюють кружала, 3) «дзеркала», втиснені площини різної форми, 4) колонки, півколонки поодинокі або групою, 5) образотвірні мотиви, як мотив рослинної гілки, мотив коня і т. д., а на деяких коминах дають випнуті (рельєфні) стовпи. Рельєфне оздоблення печі впливає на композицію її малярської оздоби.
Малярсько орнаментування печей будують за двома принципами: принципом кольорування («підведення») і принципом розмальовування — орнаментом. Коли «підводять», кольоруванням виділяють окремі рельєфні частини, ліс от валки карнізу, обідки кругів, рельєфну оздобу на стовпах тощо. Найчастіше ці смуги темночервоні або жовто - цинамонові на колір, глинясті (табл. XXVIII, XXIX). Але трапляються печі, де все підведення дано самою блакитною або самою но зеленою фарбою. Підведення такими незвичними барвами треба пояснювати тим, що дана селянка зазнає особливої втіхи, дивлячись на,, сполучення білого з блакитним або білого з зеленим. А на деяких печах виділяють кольоруванням рельєфні частини, сполучаючи різно забарвлені смути в ритмічному доборі кольорів на білій поверхні. Обраний кольоровий ритм повторюється вже на всіх рельєфних частинах цієї печі: на пасах горішнього карнізу, долішнього, на кружалах і т. д.
Образотвірні мотиви дістають кольорування близьке до образотвірного, себто рослинну гілку забарвлюють на зелене, коней — на рудувате тощо (табл. XXX), Підведення но карнізах та по деяких інших рельєфних частинах часто зберігається й тоді, як поверхню печі розмальовують орнаментом.
У селі Петриківці (Дніпропетровська округа), як згадувано вже попереду, розмальовують тепер не самий ґрунт стін у печі, але дають мальовання на окремих аркушиках паперу, що ними й обліплюють поверхню печі, а на самому ґрунті дають підведення, що часто зберігається (табл. XXXIV — XL).
Цей спосіб орнаментувати, що з’явився пізніше за малювання на ґрунті, не однією своего стороною нагадуй спосіб облицьовувати печі мальованими кахлями.
Подібно до прямокутників - кахлів, папір ріжуть теж прямокутниками1 (111;з X 12 [1]/2 см), завбільшки тільки трохи меншими від звичайних селянських кахлів (14- 17 X 20-22 см); подібно до кахлів, кожен отакий аркушик паперу розмальовують звичайно мотивом рослинної гілки (табл. XXXI, мал. 1 — 4) і, підхоже до кахлів таки, ними обліплюють поверхню печі. Такі печі з мотивами рослинної гілки, розкиданими но цілій поверхні, загальним своїм виглядом можуть справляти вражіння печей з мальованих кахлів. І подібно, як на кахльових печах осереднє місце мав часом великий мотив, виконаний на б - ох або 8-ох кахлях, так і в селі Петриківці на центральне місце виготовлюють мальованим на більшім аркушику паперу (23 X 18 см) (табл. XXXII, мал. 1, 2); один, іноді два, такі аркушики наліплюють у центрі, коли цього вимагає рельєфна оздоба поверхні, себто якщо центр виділено вже рельєфом (табл. XXXVIII, XXXIX).
Подібно до того, як на мальованих кахлях, опріч рослинних мотивів, змальовувано також людські постаті, і в цім малярстві трапляються образи людини, само українки, ці постаті парами наліплюють на піч (табл. XXXVII).
Композиційні схеми, що по них селянки, купивши це мальовання, орнаментують свої нечі, в основному такі:
1) Увесь орнамент дають, як облямовання тих окремих прямокутників, що з них будують поверхню печі. 3і* такої схеми використовують тільки вузенкі смуги з безконечним рослинним орнаментом та «підведення» (табл. XXXIII).
2) Усю поверхню орнаментують поодинокими мотивами рослинної гілки, розкидуваними но площинах, як і по рельєфних частинах поверхні; руби рельєфів мають «підведення», підкреслюються кольоруванням, абож уздовж горішнього й долішнього карнізу йдуть смуги з безконечним рослинним орнаментом (табл. XXXIV, XXXV).
3) Композиція малярської оздоби визначається архітектурою печі, вважаючи її за композиційну цілість і підпорядковуючись її рельєфній оздобі (табл. XXXVI — XL).
При цьому користуються всім, що є, в розпорядженні в нетрнківських селянок, а саме:
а) «підведенням», себто кольоруванням підкреслюють руби деяких рельєфів (табл. XXXVI1 — XL);
б) смугами з безконечним рослинним орнаментом. Ііонн тягнуться вздовж карнізів і карнізями (табл. XXXVI — XL), а так само вздовж рубів по ріжках (табл. XXXVI, XXXVIII, XXXIX); вони облямовують челюсті печі (табл. XXXIX), а подекуди дають орнаментальну рямку прямокутникам, що з них будують поверхні печі (табл. XXXVIII); вони спіралею обвиваются круг колонок (табл. XL), або лягають вертикально на їх чолі (табл. XXXVIII), абож орнаментують абаку колонок (табл. XXXVI, XXXIX); вони ж таки виповнюють простір між дволіа «дзеркалами» (нішками) на чолі (табл. XXXVI);
в) невеличкими мотивами рослинної гілочки. їх то розкидають у певному порядку на площинах печі, найбільше на чолі (табл. XXXVI, XXXVII, XXXVIII), то орнаментують ними колонки (табл. XXXIX), то, через особливе компонування, виповнюють «дзеркало» в центрі чола (табл. XL), то вінчають це «дзеркало» (нішу) (табл. XXXIX — XL), то правлять закутні заповнення (табл. XL);
г) мотивами великої завбільшки рослинної гілки. Ними переважно заповнюють «дзеркала» на чолі печі (табл. XXXVIII, XXXIX ) абож орнаментують прямокутники по боках челюстів (табл. XXXVI);
ґ) людськими постатями. Парами вони орнаментують «дзеркала» на чолі (табл. XXXVII), або прямокутники з обох боків челюстів печі (табл. XXXVIII);
д) малюванням по самому ґрунті. Рослинний мотив або мотив птаха дають то на долішніх частинах комина, то вводять десь на чолі, серед наліплених мотивів (табл. XXXVIII).
Що такий спосіб орнаментувати печі, поширений тепер у селі Петриківці, своїм корінням сягає давнішого способу облицьовувати печі мальованими кахлями, можна бачити не тільки з того, що аркушики паперу, де дають мальовання, такої самої форми, як і прямокутники кахлі, що мотиви на них ті ж таки, що були й на кахлях (рослинний квітчастий орнамент, інколи — людські постаті), що деякі схеми композиційні, ЩО за ними компонують тепер ці мотиви, ті самі, що на взірних кахльових печах, але так само й З того, що цими прямокутниками орнаментують головно печі, і часом тільки випадково вони потрапляють па частини, суміжні З піччю, напр., на стелину, подібно до того, як і мальованими кахлями в селянських хатах облицьовувано тільки печі (табл. XXXIII, XXXV, XXXIX, XL).
А в решті досліджених сіл малярську оздобу печей дають на самім ґрунті. Мальовання орнаментом трапляються частіше, ніж саме «підведення». Композицію малярської оздоби печі великою мірою визначаю її рельєфна оздоба. Але подибуємо мальовання, що геть зовсім її нехтую.
Основні композиційні схеми мальовання печей у досліджених селах такі:
А. Площа печі, що не маю рельєфної оздоби (крім карнізів):
1) Орнаментують її мотивом або мотивами, що забирають центр цієї площі, решта площі лишаются без орнаменту (табл. XLI).
2) Орнаментовану площу печі вважають за замкнений прямокутник і розмальовують зцеатралізованим ритмічно викінченим орнаментом; та сама композиція, що й на мальованці - килимах.
На деяких печах тим робом орнаментують тільки чоло, а на інших і бічні площини (табл. XLII).
Б. Площа печі з рельєфною оздобою.
3) І рельєфні частини, і простори між ними виповнюють ннйчастіш повторенням одного мотиву, пильнуючи, щоб зовсім не лишилося вільного, позаповненого тла. Художница нехтує рельєфну оздобу.
4) Орнамент будують за централізованою схемою; при цьому центр малярської оздоби визначують осередком рельєфної оздоби; трапляються, що й заспіль виповнюють цілу площу, абож лишають вільне позаповнено тло.
5) Композицію мальовання визначує архітектура печі, розглядена як композиційна цілість (табл. XLIV — XLVIII). Ця композиція маю багато варіацій: на деяких печах мальований дають дуже небагато (табл. XLV1II), на інших його — помірно (табл. XLVII) і, нарешті, б мальовання, що відзначаються дивовижною пишністю, де найменшу частину поверхні використано для барвистого взору (табл. XI.IV — XLVI). За всіх цих композиційних схем паси карнізів орнаментують безконечним рослинним орнаментом інколи в сполученні з барвними смугами (підведенням).
Піч розмальовують або тільки з чола, або ще Іі бічну її частину та напільне віконце.
Уже з сказаного ясно, що не всі хати розмальовують одномірно. В одних розмальовують саму піч, в інших піч і стіни над ліжком, у третіх — дають три-чотири ґатунки мальовання, але трапляються хати, де стіни заспіль укриті тим мальованним не тільки в самій хаті, а й у сінях, і надвірні стіни, ба й господарські будівлі. По таких хатах можна бачити геть усі описані ґатунки настінного мальовання. У таких хатах, «як у віночку», вона вся «поквітчана», як кажуть селянки, бо головні мотиви в цім мальованці — -рослинні, що між них геометричні мотиви й мотиви тваринного світу тільки запроваджують.
——————
- ↑ У такому вигляді їх виносять у базар і продають; але перед наліплюванням мотив обрізують по контуру. Отже на ніч потрапляють тільки барвні малюнки, без прямокутнього поля паперу, там їх розміщують на певній відстані один від одного.