Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина/Кам’янська та Дніпропетровська округи

КАМ'ЯНСЬКА ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОКРУГИ.

По селах цих округ малюють головно аніліновими фарбами. Глини вживають, підводячи печі і забарвлюючи тло на тілі мальованці килимах, що трапляються тут дуже нечасто. З мальовання — найчастіше мальовання печі.

С. Кам'янське (Кам’янської окр.). Одвідано 1925, 1926 р.р. Мальовання дуже багато. Трапляються переважно мальовання печі, — його подибуємо трохи чи не в кожній хаті. Усе мальовання всередині, і тільки на одній хаті був орнаментальний фриз на надвірніх стінах. Можна знайти всі ґатунки мальовання, окрім мальовання - килимів. Звичайно самі господині розмальовують свої хати, але є серед селянок у Кам’янському такі, що вирушають у сусідні села, такі мажуть і малюють. У базарі в Нанайському продають мальовання на папері.

С. Романкове (Калі’япської окр ). Одвідано 1925, 1926 р.р. Село багате на ті самі ґатунки розмальовання, що іі с. Кам'янське. (у відомі майстрині: вони, коли їх запросять, розмальовують хати і в своєму селі іі по сусідніх.

Села Миколаївка і Благовіщенка (Кам’янської окр.). Одвідано 1926 р. Мальовання трапляються чимало. Переважаю мальовання печі.

Малюють самі господині. Трапляється мальовання на папері, — творчість с. Петрівки, — ним обліплюють печі.

С. Авули (Кам'янської окр.). Одвідано 1926 р. Село багате на мальовання. Розмальованих хат дуже багато. Є майстрині, що вирізняються з-поміж інших як умілі малювальниці. Особливо відома одна; стиль її мальовання одрізняються від стилів інших (табл. XLVI). Селянки цікавляться її мальованням, багато про нього говорять, одним воно до вподоби, інші його не похваляють. Це й позначаються на мальованні села: в одних прийнято отой стиль, в інших не прийнято, а є й таке мальовання, де цей вплив тільки відбиваються.

Окрім анілінових фарб, малюючи, уживають бронзової позолоти.

С. Петриківка (Дніпропетровської окр.). Одвідано 1626, 1927, 1928 р.р. Село багате на мальовання. Мальованням орнаментують головно печі, вікна та сволок. Як уже сказано вище, мальовання роблять на аркушевому папері. Ним і обліплюють зазначені частини хати, а мальовані паперові рушники вішають над вікнами. Мальовання на папері замінило мальовання на самому ґрунті стіни, що було тут ще 1913 р. Селянки, що малюють і продають свої вироби, відомі на селі. Не бувши задоволені з місцевого ринку, вони їх продають також у базарах по сусідніх селах. Серед мотивів, звичайних для всіх сіл, тобто серед рослинних і геометричних мотивів, дають також малюнок людської постаті, а саме українки в національному вбранні. Особливо талановита одна майстриня (табл. XXXI, XXXII); її роботу скуповували давніш ті селянки, що продавали й продають тепер свої вироби. Отже, її творчість правила за зразок, що на ньому вчилися її односельчанки. Тепер вона малює вже нечасто.

На селі малюють аніліновими фарбами. Згадана селянка, вживаючи анілінових фарб, не завсіди вживаю їх у чистому вигляді, як це роблять інші, а щоб здобути певну тональність, вона їх змішує. Вона вживає також золота та срібла бронзового, чого інші не роблять.

С. Єлисаветівка (Дніпропетровської окр.). Одвідано 1926 р. Мальовання серед людности поширене. Малюють переважно на стінному ґрунті, але трапляються також печі, обліплені мальованням на папері, і паперові мальовані рушники. Усе це купується в петриківських селянок. Серед місцевих майстринь є вславлені, що залюбки розмальовують не тільки свої хати, а й чужі (за плату). Трапляються всі ґатунки мальовання, але головно — розмальовують печі. Вживають аніліни, а в мальованні-килимах, що тут трапляються, хоч і не часто, щоб забарвити тло, вживають глин.