НУО УСРР/Природничі науки
◀ Фізико-математичні науки | Наукові установи та організації УСРР Природничі науки |
Медичні науки ▶ |
|
Засновано 1925 року. (Раніш був Науково-дослідчою катедрою біохемії). Директор акад. О. В. Паладін; наукові співробітники: Городиська, Нормарк, Вінокуров, Савронь, Паладіна, Цуверкалов. Відає й фінансує Укрнаука. Бюджет коло 40.000 карб. на рік. Інститут вивчає: проблеми живлення, цінність низки харчових продуктів у зв'язку з деякими галузями народнього господарства, як от напр., наявність вітамінів у різних с.-г. продуктах; вивчав розстрій обміну в організмі в наслідок неправильного живлення з кількісного й якісного погляду. Крім того Інститут протягом останніх років здобув матеріали і з біохемії психічних процесів. На найближчий час накреслено: поглибити вивчення питань біохемії живлення і досліджувати харчову цінність низки продуктів на ринку, вивчати зв'язок між характером їжі та фізіологічними, в широкому розумінні цього слова, функціями організму. Праці друкує в органі Інституту «Наукові записки», а також і в спеціяльній російській і чужоземній пресі: «Журн. эксперимент. биологии и медицины», «Biochemische Zeitschrift», «Pfüger's Archiv», «Zeits. für Physiolog. Chemie».
Засновано 1927 року. Складається з: ботанічного саду з оранжеріями тропічних рослин і теплицями на досліди; лабораторії морфології та систематики квіткових рослин; лабораторії спорових рослин; лабораторії цитології та ембріології; лабораторії анатомії та фізіології рослин з підвідділами — гербарієм української фльори і фльори чужоземної, музеєм і бібліотекою. Персональний склад: акад. О. В. Фомін (директор Інституту), Я. С. Моділевський (зав. від. цитології), Н. Г. Холодний (зав. від. анатом. і фізіол. рослин), В. В. Фінн (зав. від. ембріології); наукові співробітники: А. М. Окснер, Д. Я. Персідський, Є. М. Бордзиловська, М. В. Чернояров, асистент О. Д. Вісюліна і вчений садівник М. В. Дубовик. Інститут у віданні Укрнауки; бюджет на 1928 р. коло 30.000 карб. Теми робіт: дослідження торфових і листвяних мохів України; акліматизація та заведення в культуру нових рослин. Інститут брав участь в експедиціях на Маріупільщину, в Забайкалля та Надморську область для вивчення дерев, чагарників і для збирання насіння. Результати роботи друкує у виданнях УАН, в «Вестнике Киевск. Ботан. Сада», виданнях Всесоюзної Академії Наук, «Berichte der Deutsche Botan. Gesellschaft» (Німеччина), «Botanic. Gazette» (Америка). Усього надруковано понад 85 праць.
Засновано 1919 року. Особовий склад: акад. І. І. Шмальгаузен; наукові співробітники (по спеціяльностях): Н. П. Бордзиловська (мікробіологія), Б. І. Балінський, В. В. Брунст, Н. І. Драгомірова (фізіологія розвитку і формотворення). Перебуває у віданні ВУАН; від неї дістає й кошти. Теми дослідів: закономірність ембріонального росту; ембріональний ріст курчати; явища росту у бактерій; явища регенерації і вплив на неї різних факторів; взаємодіяння ембріональних органів. Результати робіт надруковано в «Збірнику праць Біологічного Інституту ВУАН» (вийшло 2 вип.), а також у різних журналах СРСР і за кордоном. Основні напрямки дальшої роботи: вивчання закономірности ембріонального росту; вивчання механізму еволюційних змін, порівняльне вивчання ембріонального росту органів, вивчання механіки розвитку органів.
Інститут у віданні Упрнауки; бюджет 1927–28 р. — 25.000 карб. Звіти про роботу Інституту надруковано у власному виданні «Записки Института». Провадить дослідження в галузі фізичної географії, загальної географії і біографії України.
Засновано 1928 року. Має відділи: корисних копалин, мінералогії і петрографії, загальної геології й палеонтології.
Директор Інституту акад. Тутківський П. А. Зав. відділів: проф. Крокос В. І. (заст. директора) — палеонтол. і ґрунтознавство, проф. Безбородько М. І. — петрографія і мінералогія, проф. Різниченко В. В. — загальна геологія, гірн. ін. Полонський Ф. М. — корисні копалини; наукові співробітники: гірн. інж. Василенко П. І. — корисні копалини, Піменова Н. В. — палеобот. і палеонтол., Закревська Г. В. — палеонтол.; ляборант Бурчак-Абрамович М. І. — палеонтол.
Інститут у віданні Укрнауки. Бюджет — 54.130 карб. (1927–28 р.). Головні роботи Інституту: обслідування кристал. порід, третинних і четвертинних покладів Малінського району, загально-геологічне дослідження Канівської дислокації, геологічне дослідження Поділля та Чернігівщини, дослідження гранитів Коростишева; льодовикових покладів Овруцького району, силурійських і третинних покладів Поділля; петрографічне дослідження порід Мелітопільщини; вивчення фльори третинних пісковиків. Кінцеві морени й сліди післятретинних пустель на Україні. Найближчого п'ятирічня Інститут має вивчати кору вивітрювання, досліджувати мікрофавну третинних, крейдяних і юрських покладів України, досліджувати каоліни, кварцити, залізні руди (для генетичної класифікації їх), мергелі і главконітові породи, як матеріал на добриво, а також вивчати сучасні явища динамічної геології (яри, оповзні) і інш. Праці Інституту друкується в «Наукових записках н.-д. катедр Києва», «Трудах Укр. Н.-Д. Геологічного Інституту».
Засноване 1918 року. Має секції: здіймання, петрографічну, палеонтологічну, корисних копалин; бюро розвідок, комісію для вивчення четвертинних покладів і обліково-економічний відділ. Директор інж. Мельников Д. Ф.; стар. геологи: Різниченко В. В., проф. Червинський В. М., проф. Соболев Д. М., Буренін Г. С., Крокос В. І., геологи: Виржиковський Р. Р., Зеленко О. Є.; гірн. інж. Дуб'яга Ю. Г., гірн. інж. Полонський Ф. М.; зав. бюра мін. рес. Палій Р. М. (геолог); економіст Баян В. Г., гірн. інж. Андрущенко К. В. (Харк. предст-во), Ліпковська А. В. (геолог); гірн. інж. Лисенко Ф. О., проф. Безбородько М. І., бібліограф Чорногорова М. В. (геолог), наукові співробітники геологи: Боженов С. І., Левитський В. С., Ожегова М. В., Цитович К. О., Личкова Є. Л., Фрейвальд Ю. П., Кулік І. М., Фремд М. В., Розов Л. Д. (фахівець гірн. пром.), Василенко П. І. (гірн. інж.), Тимофеєв К. І., Лащенко М. Ф. (хемік); гірн. інж. Мамаєнко. УВГК у віданні ВРНГ, фінансується з держбюджету і спеціальних коштів; бюджет на 1928–29 р. — понад 500.000 карб. Протягом останніх років У.В.Г.К. провадив 3 верст. геологічне здійснення України і детальне здіймання Нікопільського та Криворізького районів і Корсак-могили. Досліджено корисні копалини: жорнові пісковики Поділля та Канівського району, польові шпати Волині, залізно-манганові руди Хощоватої, каоліни Правобережжя й графіти Надбужжя, фосфорити Поділля й Ізюмської округи. Крім того, вивчалося лимани, горючі гази Мелітопільської округи, роблено гідрогеологічне дослідження Донецького басейну та багато інших досліджень. Результати робіт філія друкує в «Изв. УОГК» й в «Изв. ЦГК УОГК»; останніми роками видруковано «Каталог буров. скважин Украины», ч. I, «Научно-популярн. библиотека» и 9 вип. «Изв. УОГК». До п'ятирічного пляну УВГК включено 3 верст. і 10 верст. геологічне здіймання України, а також вивчення родовищ головних корисних копалин республіки.
Засновано 1925 року. Персональний склад: зав. катедри — проф. Л. В. Рейнгард (керівн. секції зоології), дійсн. член — проф. А. В. Рейнгард (керівн. секції ботаніки), два наукових співробітн. — М. П. Акімов та О. А. Єліашевич і 9 аспірантів. Катедра у віданні Укрнауки. В царині зоології катедра вивчала фавну комарів басейну р.р. Самари й Дніпра, фавну ссавців (Rodentia), фавну птахів, фавну Copepoda, шкідників сільського господарства (Coleoptera й Cepidoptera). Крім того досліджено ембріологію Lophobranchia, фльори, вивчала процес проростання насіння, розмноження Saccharomycetes cerivisiae і т. інш. Співробітники брали участь в експедиціях: для вивчення дніпрових порогів, плангтону р. Бугу; для обслідування цілинних масивів Асканії, луків Дніпропетровської округи. З участю катедри випущено збірника «Известия Дн. ИНО». Наукові праці катедра друкує в «Бюллетене Днепропетр. ІНО», у виданнях Ленінградського Ботанічного Саду. Надалі катедра гадає звернути особливу увагу на вивчання питань розмноження та живлення риб; паразитизму Pisces, Amphibia, Reptilia.
Засновано 1923 року. Персональний склад: Ф. М. Породко (керівн. секції анатомії та фізіології рослин), Д. О. Свіренко (зав. секції морф. і сист. рослин), Д. К. Третяков (зав. секції зоотомії), Н. Г. Лігнау (зав. секції зоології), Я. Ю. Бардах (зав. секції мікробіології). Дійсні члени: І. Д. Щербак, Д. Л. Рубінштейн, Н. А. Загоровський, С. М. Морін, Л. І. Рубенчик. Наукові співробітники: Б. Н. Аксентьєв, В. Ф. Пастернацька, А. Р. Прендель і 13 аспірантів. Перебуває у віданні Укрнауки. Катедра робила обслідування річок України з ботанічного погляду, вивчала гідробіологію Одеської затоки та лиманів; провадила мікробіологічне й біохемічне вивчання полів зрошення; вивчала наземну фавну, лікарські рослини тощо. Головні теми робіт: дослідження явищ росту та геотропізму: вивчання зовнішніх впливів на насіння; альгологія П. Бугу та Дніпра; дослідження шкірних і кістякових утворень та органів чуття хребтових; вивчання фавни наземних членістоногих; шкідники сільського господарства; паразити крови. Катедра брала участь в експедиціях для гідробіологічного дослідження Півд. Бугу та Дніпра, що їх організовувала Укрнаука. Результати робіт Катедра друкує в журналах науково-дослідчих катедр в Одесі і в багатьох союзних та закордонних виданнях «Anatom. Anzeiger», «Biochemiche Zeitschrift», «Berichte d. deuts. Botan. Gesel.». Бере участь катедра і в виданні журналу науково-дослідчих катедр в Одесі. Протягом останніх трьох років опубліковано понад 100 наукових праць.
Засновано 1920 року. Секції: географії та мапографії, антропології та антропогеографії, археології. Зав. катедри проф. Івановський О. А. (географ і антрополог), керівник секції археології — проф. Федоровський О. С.; дійсні члени: Дмитрієв М. І. (географ), проф. Ніколаєв Л. П. (антрополог), Рудинський М. Я.; наукові співробітники: Недригайлова О. В. (антрополог), Потапов О. О., аспіранти Демченко М. А., Кобзей-Сіяк С. Ю., Крисенко Н. І., Мазниця Н. П., Постніков О. А., Ступницький В. П., Фукс Н. К. Катедра у віданні Укрнауки і фінансується з її коштів. Головні роботи: рельєф України; районування України; гіпсометрія м. Харкова; зміна фізичних ознак населення України через голодування; антропологічне дослідження українців — дітей, жінок і чоловіків. Географічне розміщення рослинности на Україні; городища України; археологічні дослідження на Україні; розподіл населення України залежно від антропологічних факторів. Праці катедри надруковано: в журн. «Наука на Україні», «Сборник по антропологии Украины», «Archiv f. Antropologie», «American Journal of Phys. Antropologie» і інш.
Засновано 1920 року. Катедра має секції: загальної геології, гідрогеології, мінералогії і петрографії. Зав. катедри проф. Соболєв Д. М. (він і зав. секції загальн. геології); зав. секції гідрогеології — проф. Криштофович М. І., зав. секції мінералогії та петрографії — проф. Савич-Заблоцький К. М.; дійсні члени: проф. Ремізов М. О. і проф. Федоровський О. С. Аспіранти: Карякін Л. І., Турлей Г. Ф., Коновалов М. А., Коробко І. Є., Тесленко Г. І., Успенська Ю. М., Таран А. С. Катедра у віданні Укрнауки, фінансується з держбюджету. Катедра вивчає геологію, геоморфологію, гідрогеологію, петрографію і ґрунти Північно-українського басейну. В цім напрямі катедра виконала такі головні роботи: геологічне й гідрогеологічне дослідження в околицях Чугуєва, Слав'янського й Харкова (Березівка), вивчення гідрогеології Харкова, палеонтологічні й петрографічні дослідження порід крейдяних і третинних покладів, вивчання гео-морфології та четвертинних покладів України (Полісся), вивчання корисних копалин Харківщини, Полтавщини і інш. Члени катедри беруть участь у 3 верст. геолог. здійманні України і в розвідкових роботах УВГК. Праці катедри друковано по таких журналах: «Труды Х. Об-ва испыт. природы», «Извест. УОГеолкома», «Вестник Геологического Комитета», «Бюллетень Московск. О-ва естествоиспыт.», «Зап. Днепропетр. Каф. Геологии», «Зап. Мин. Об-ва», «Изв. Ак. Наук» і інш. Катедра має власний орган: «Наукові записки Харк. н. д. катедри геології» (вийшло 2 томи). Крім того, друкується у «Віснику природознавства», «Червоному шляху» і інш.
Засновано 1922 року. Має такі секції: геології, мінералогії, петрографії і рудних родовищ. Зав. катедри-проф. Лебедєв М. О. (він і керівник секції геології); керівник секції мінералогії-проф. Іванов Л. М.; керівник секції петрографії та рудних родовищ — проф. Танатар І. І.; наукові співробітники: Алексеєв А. М., Гембіцький С. С.; аспіранти: Болеєва Н. А., Лещенко Н. К., Мікей І. Я., Новик Є. О., Погодіна В. М., член-кореспондент Бельський С. В.
Катедра у віданні Укрнауки. Головні опубліковані роботи: палеонтологічна характеристика декотрих геологічних горизонтів середніх кам'яновугільних покладів Донецького басейну. Родовища останків організмів в кам'яновугільних покладах Півд. Росії. «Über die Zusammenstellung der rus. Carbons mit der anderen Gegenden». Секція геології опрацьовувала фавну та фльору російського, зокрема донецького кардону для того, щоб установити геологічні горизонти. Секція мінералогії опублікувала праці з мінералогії Дніпропетровщини, Волині і інших округ, а також досліджувала радіо-активні мінерали України. Секція петрографії та рудних родовищ опублікувала низку праць і робила досліди в галузі петрографії порід і руд Криворізького басейну, а також вивчала горючі гази Мелітопільщини. Члени катедри брали участь у різних експедиціях, організованих коштом трестів і госпорганізацій. Праці друкується в «Уголь и железо», «Инженерный Работник», «Вісті Укр. Акад. Наук»; «Pan American Geologist», «Zeit. f. prakt. Geologie» і інш. Катедра видає «Наукові записки».
Засновано 1923 року. Катедра має секції: геології й географії. Зав. секції геології проф. Алексеєв О. К.; дійсний член Гапонов Є. А., аспіранти: Маншкіян Т. А., Степанов В. В., Яцко І. Я., Рощин А. Д. Секція географії: дійсні члени — Лебедев В. Б. і Кліментов Л. В.; наукові співробітники Потапенко Г. О.; аспіранти Белозеров С. Т., Айземан Я. Я. Катедра у віданні Упрнауки. Головні роботи: вивчення геології долини р. Інгульця; геологічні здіймання Криворізького залізо-рудного району; гідро-геологічні дослідження на півдні України; попереднє природно-історичне районування колишн. Одеської губ., вивчення надлиманських солонців; дослідження Наддністрянщини; гідрогеологічне дослідження долини р. Берди та Сухого Лиману. Співробітники катедри брали участь у геологічних експедиціях Геол. Комітету і в гідрогеологічних експедиціях П.О.М.О. НКЗ. Праці свої катедра друкує в «Записках н.-д. катедр Одеси», «Изв. Геол. Комитета», «Сборнике Юж. Обл. Мел. Орган», «Материалы по изучению почв Украины», «Вісник Од. Сільськ. Госп. Ін-ту».
Засновано 1922 року. Персональний склад: керівник катедри акад. І. І. Шмальгаузен, (зав. секції експеримент. зоології та генетики). Дійсні члени: проф. М. М. Воскобойніков (зав. секц. морфології та порівняльн. анатомії); проф. Д. Є. Белінг (керівн. секції систематики та гідробіології), проф. А. Г. Лебедєв (керівник секції зоології й ентомології), проф. Домбровський, Н. В. Шарлемань, наук. співробітник Н. М. Воскресенський (секретар катедри). Катедра перебуває у віданні Укранауки, від неї й фінансується. Теми робіт: вивчення життя дніпрових порогів з якісної й кількісної сторони; вивчення з іхтіологічної сторони озер Дніпровської пійми Київськ. району; зоогеографічне вивчення птахів і ссавців України. Катедра брала участь в експедиції на дніпрові пороги. Результати своїх робіт друкує як у журналах СРСР, так і закордоном. Опубліковано понад 200 праць. Надалі передбачається в контакті з інішими науково-дослідчими установами вивчати життя вод України (зокрема риб) і лісів околиць Києва.
Засновано 1923 року. Персональний склад: керівник катедри акад. Нікольський А. М., зав. секц. прикл. зоології — проф. І. К. Тарнані, зав. секції зоології безхребетних — проф. Г. Ф. Арнольд, зав. секц. фізіології — проф. М. Ф. Белоусов. Наукові співробітники: М. П. Марков (гістологія), А. Ф. Нагорний (фізіологія), І. А. Дубовик (порівн. анатомія), Т. В. Радіонова (зоологія хребетних), В. Г. Аверін (прикл. зоологія), Н. М. Фадеєв (зоологія безхребетних і гідробіологія); В. А. Паулі (гідробіологія). Аспіранти: Дубовський М. В., Зіверт М. В., Лукін Ю. Ю., Баскін Б., Чернов С., Шапіро Д., Солодовніков С., Шрам А., Буланкин Т. Катедра у віданні Укрнауки, від неї й фінансується. Роботи: в царині прикладної ентомології (Харківщина, Крим); дослідження біології та систематики риб Чорного моря; селекції бджіл, фізіології нервової системи, дослідження гідробіології солодких вод Чорного та Озівського морів; систематики та анатомії риб. Результати з своїх робіт катедра друкує у спеціяльних журналах (Труды Хар. О-ва испытателей природы) і закордоном. Опубліковано понад 100 наукових праць. Брала участь в експедиціях для вивчення риб та рибальства Чорного та Озівського морів і фавни Закавказзя.
Засновано 1922 р. Секції: природи, сільського господарства й культури. Зав. катедри: Кондрацький Ф. А.; керівник п/секції сільського господарства Донськой П. І.; керівник п/секції прикл. ботаніки Гаморак Н. Т.; керівник п/секції фіто-техн. Живан В. П., керівник п/секції зоотехніки Плюйко С. А.; керівник секції культури Любарський І. А.; керівник секції природи Красовський О. В.; керівник п/секц. прикл. зоології Храневич В. П.; наукові співробітники: Мельник А. С., Гудзенко В. П., Богацький Д. О., Геращенко М. Т., Кожухов О. М., Бернацький В. К., Моргенштерн С. Г., Карета Л. А., Михайловський А. Г., Ратанов О. М., Герінович В. О., Курневич М. В., Неселовський П. З., Кільчевський О. І., Філь Ю. П., Дудолькевич Ю. К., Олейник І. А., Васильєв В. П., Сеник О. Ф. Катедра має 29 аспірантів. У віданні Укрнауки.
Протягом минулого десятиріччя катедра робила обслідування скотарства, птахівництва, фльори, гідрогеології та населення Поділля, досліджувала вплив вапна на деградування чорнозему, взаємовідношення між процесом нітрофікації і мобілізації фосфорної кислоти в них, концентрацію йонів водню в тканинах насіння. Плян роботи на ближчий період: продовження початих уже обслідувань, вивчання продукційних сил ґрунтів Поділля та впливу на них рельєфу. Вивчання мікрофльори, фльори та фавни Дністра, місцевих шкідників, місцевих польових культур, впливу різних способів обробітку культур, садівництва, винаградництва, тютюнництва, лікарських рослин, с.-г. районування. Праці свої катедра друкує в «Наукових записках Кам'янець-Подільськ. с.-г. ін-ту», «Наук. Зап. Кам. Под. Ін-ту Нар. Освіти», у власному органі катедри, «Зап. Кам. Под. Окружн. Краєзнав. Коміт.», «Наука на Україні». Для своєї роботи катедра користується з устаткування інститутів сільсько-госп. і нар. освіти.
Акліматизаційний Сад при ВУАН заснований 1915-го року. Особовий склад: директор — академік Кащенко М. Т., наукові співробітники: Д. П. Лук'янов, М. О. Касаєва, К. С. Калачевська, О. В. Брянцева. Асистенти: Р. М. Гербановська, К. С. Жукевич, Ф. К. Костенко, Л. К. Дзюбенко, К. К. Шапаренко, Аспірант — С. Л. Совенко. Бюджет на 1928–29 рік: 23.570 карб. Завдання полягає в тому, щоб запроваджувати на Україні та акліматизувати нові корисні живини та розробляти питання акліматизації взагалі.
Київський Акліматизаційний Сад провадить науково-практичну роботу. Із досягнень, що вже констатовані, треба підкреслити: а) селекція нового поріддя валер'яни з велетенськими коріннями гарної якости, б) вироблення скороспілої рицини, що досягає в Київському районі при прямому засіві в грунті (без попередньої підготовки розсади в парниках), в) запровадження зимотривалих гатунків наперснику, лаванди, й великолисного гатунку шавлії, г) вироблення зимотривалого для Київського району сорту персиків, д) натуралізація двох видів подофілів, казанлицької троянди, двох видозмін флорентійських півників, кримської айви й деяких сортів винограду.
Разом з тим Акліматсад провадить цілу низку дальших спроб, з метою акліматизувати ще й інші корисні чужоземні рослини, почасти через прямий добір, почасти й через різні цікаві гібридизації.
Засновано 1925 року. Склад: зав. Н. Ф. Гаморак; співробітники: Ф. Є. Панасюк і М. А. Любінський. У віданні Укрнауки. Окремого бюджету не має, а фінансується з коштів науково-дослідчої катедри природи Поділля та Інституту Народньої освіти. Працює над обслідуванням фльори Квіткових рослин і мікро-фльори (Uredineae й Polyporaceae). Зібрано понад 1000 відмін рослин. Обмінюється з усіма великими садами Союзу. Досліджував водяний режим рослин і робив досліди над фото-періодизмом. Роботи друковано в «Записках Института Народного образования» і в «Записках С.-Х. Института». Видано два «Index Seminum» на 1927 і 1928 р.р. Надалі, крім продовження початих робіт передбачається зробити геоботанічне обслідування фльори Волині та етнографічної української території, що належить до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини (цебто східньої Галичини, Холмщини, Буковини, Підкарпаття).
Засновано 1883 року при Університеті; 1924 року Сад знов почав працювати, вже як самостійна наукова установа. Має відділи: систематичний, акліматичний, технічний, сільсько-господарський, біологічний, лікарських рослин. Крім цього при саді є: 5 оранжерій, бібліотека, гербарій з музеєм, колекція насіння. Директор Саду акад. Липський В. І., вч. садівник Пацовський К. Т.; вчен. ботанінки: Точідловська Л. Г., аспіранти: Буженко Ю. П., Якубець-Якубчик О. І., Андреєв О. Д. Бюджет на 1928–29 р. — 16.630 карб. Співробітники Саду працювали в галузі ботанічних досліджень сухого лиману, складання гербарія городних рослин, загального гербарія; вивчали водо-рослини басейнів Одеського району, мохи Одеського Ботанічного Саду, рослинність балок в околицях Одеси. Була гідробіологічна експедиція на р. Буг, вивчено плангтонові зарослі цієї річки. Праці друковано: в «Працях Озерного Комітету УАН» (1928 в. I), «Рус. Архив. Протисмологии» (1928, в. I, т. VII), «Праці Дніпрян. Біологічної станції» і інш. журн.
Засновано 1898 року. З 1921 року стала базою фізіологічного, анатомічного й сортівницького відділу Наукового Інституту Селекції С.С.У. Цукротресту, базою робіт катедри біології с.-г. рослин УАН (1922 р.) і базою підсічного відділу Боярського Науково-Досвідного лісництва (1926 р.). Персональний склад: проф. Є. Ф. Вотчал — зав. лябораторії, проф. В. В. Фін і 4 асистенти; по відділу селекції — 2 постійних фахівців і практиканти; при Ботанічному Саді — садівник. Теми робіт: селекція с.-г. рослин; фізіологічні властивості рас пшениці, буряку, гречки, вівса, проса; сорти с.-г. рослин з морфологічного, систематичного й анатомічного поглядів; анатомія буряку, картоплі, пшениці; питання водяного балянсу в зв'язку з виявленням посухостійкости. Вивчання фізіології смоло-віддільчого апарату і анатомії смоляних ходів; вивчання виходів підсічки. Лябораторія вивчає рух пасоки, випарування в короні дерев, електрофізіологію дерева, ферменти пасоки і т. інш. Наукові праці друковано в «Бюллетене С.С.У. Сахаротреста», «Известиях К.С.Х.І.», «Трудах Всеукр. С'езда по изучению производ. сил Украины» і «Трудах Всесоюзного Ботанического С'езда», в працях Інституту Селекції.
Засновано 1921 року. Зав. акад. О. В. Фомін, уч. консерватор – Д. К. Зеров; наукові співробітники: А. С. Лазаренко, П. Ф. Оксіюк. Кабінет працює над вивчанням фльори України і сумежних країн. Роботи друкує в «Трудах Всеукр. Академії Наук» та ін. виданнях. Існує на кошти Всеукр. Академії Наук.
Заложений р. 1921; являє собою єдиний в межах УСРР заклад, що працює над вивченням антропологічного типу української людности та найдавніших діб людської культури на території України.
В своїй роботі він поділяється на дві секції — спеціяльної антропології та передісторії. Кабінет зібрав численні антропометричні матеріяли щодо української людности УСРР та й національних меншостей і багаті колекції виробів первісної людини на Україні. Особливо коштовні, з погляду наукового, збірки палеолітичні (інвентар славнозвісного палеолітичного селища в с. Мізині на Чернігівщині, матеріяли з розкопів нової палеолітичної стадії в м. Журавці на Прилуччині й колекції палеолітичних виробів з 7-ми стадій на Поділлі), а надто збірки індустрій мезолітичної доби (північна Чернігівщина, Київщина, Харківщина, Полтавщина та Поділля). Колекції Кабінету мають всесоюзне значіння.
З р. 1925 Кабінет друкує праці методологічного характеру й публікує опрацьовані матеріяли. З 1927 — в щорічнику «Антропологія» (вийшло 2 томи) і з р. 1929 в новій серії «Матеріялів». Науковий персонал Кабінету складається з антрополога Анатолія Зіновієвича Носова (штатний робітн., Керівничий Кабінету), передісторика Михайла Яковича Рудинського (нештатного робітника) та передісторика Марії Степанівни Мушкет (нештатний робітник). Бюджет Кабінету, окрім оплати праці співробітників, становить р. 1929 — 1.120 карб.
Засновано 1898 року. Зав. кабінетом проф. Чирвинський В. Н., наук. співробітник Тімофеєв К. І. Кабінет перебуває у віданні Київського С.-Г. Інституту. Головні роботи: обслідування бурого вугілля в районі Зінов'ївського і на Херсонщині; вивчання будівельних матеріялів у районі Першомайського; вивчення еффузивних порід Волині; геологічне здіймання Звенигородського району; хемічні аналізи графітів, бурого вугілля, мергелю. Друкується в «Изв. Киев. Пол. Ин-та», «Изв. УОГК», «Труды КЕПС», «Вестник сах. пром-сти», «Труды Геол. Ком-та».
Засновано 1922 року. Зав. кабінетом гірн. інж. Власенко А. Фінансується з коштів Дон. Гірн. Ін-та. Кабінет виучував петрографію Бердянської округи. Звіти про роботу друкує в «Трудах» Дон. Гірн. Ін-та.
Засновано 1805 року. Зав. кабінетом проф. Савич-Заблоцький К. М., асистент Лапін М. М. Кабінет перебуває у віданні Ін-та Нар. Освіти і фінансується з його коштів. Протягом останніх років досліджено ізюмські фосфорити, лосняки Маріупільської округи, клінкерні глини. Друкується в «Записках Минералогического О-ва» і «Трудах Укр. Отд. Геологического комитета».
Засновано 1899 року. Зав. Кабінетом проф. Іванов Л. Л., асистент гірн. інж. Лещенко М. К. і інж. геолог Мікей І. Я. Фінансується з держбюджету за кошторисом Гірничого Інституту. Головні роботи: вивчання мінералогії Дніпропетровщини, Волині, Поділля, Криму й Кавказу. Друкується в «Наукових записках н.-д. катедри геології при Дніпропетровському Гірн. Ін-ті», «Южн. инженер», «Мин. сырье», «Наука и техника», «Бюлл. С. Кавк. Краев. Горск. Научн. Иссл. Ин-та». Власне видання «Бюлетень геолого-мінеральн. гуртка при Дніпропетр. Гірн. Ін-ті». Співробітники кабінету брали участь в експедиції, що обслідувала копалини Карачаєво-Черкес. авт. области.
Засновано 1914 року. Року 1928-го станція перейшла у відання Упрнауки НКОсвіти УСРР. Директор станції — проф. Шкорбатов Л. А. (ботан. гідробіолог); дійсн. член станції проф. Я. В. Ролл (ботанік-гідробіолог), науков. співробітн. С. В. Солодовніков (зоолог), асистент станції А. Д. Масловський (іхтіолог). Бюджет станції — близько 10.000 крб. (1928–29 р.). Станція виучує фльору, мікрофльору, іхтіологію, ентомологію й гідробіологію р. Дінця та околиць біостанції. Зокрема, протягом минулого року проведено порівняльне альгологічне, гідробіологічне дослідження р. Півн. Дінця, затоки Косач і озера Білого, крім того станція провадила спостереження над величиною та силою заморів різних видів риб, безхребетних в озерах пійми Дінця, досліджувала поширеність риб у Дінці і інші роботи. Наукові праці друкується: в «Працях Харків. Т-ва дослідників природи», в «Рус. архиве протистологии», «Рус. гидрологическом журнале», в «Працях комісії для санітарно-біологічного обслідування Дінця та його допливів», в «Наукових записках Харків н.-д. катедри ботаніки», «Archiv für Hydrologie» і інш.
Дніпровська Біологічна станція перша на Вкраїні прісноводна Біологічна станція; її засновано р. 1909. Київським Т-вом «Любителей Природы»; фактично станція приступила до роботи р. 1911. В 1921 р. перейшла до відома Всеукраїнської Академії Наук і є одним з закладів при Фіз.-Мат. Відділі ВУАН і існує на кошти ВУАН. Бюджет Станції в 1928–29 фінансовому році виносив — 3.200 карб.
На чолі станції стоїть директор проф. Д. Белінг. Є дві посади штатних лаборантів, які засновано лише в 1928–29 бюдж. році і на їх заміщення оголошено конкурс. Тимчасово одну посаду має А. З. Мирошниченко; крім того є шість постійних нештатних наукових співробітників: С. М. Крашениників (найпростіші), Ю. М. Марковський (зоопланктон), Д. А. Радзимовський (фитопланктон, бактеріопланктон), В. В. Совинський (ентомологія), М. А. Гримайловська-Морозова (губки, мшанки, бентос), П. А. Сіверцов (вчений лісовод, шкідники). Із цих шости співробітників чотири перших одержують певну винагороду із станційних коштів. Крім офіційних співробітників станції в її роботі бере участь ще низка наукових робітників, в тому числі акад. М. Г. Холодний. Завдання станції: всебічне вивчення життя вод України, в першу чергу вод Дніпровського басейну. Крім вивчення низки наукових проблем, що мають великий теоретичний інтерес вивчення екології водних організмів, вивчення біоценозів, вивчення питань походження фавни і фльори наших вод і т. ін., станція провадить роботи, що мають важливе практично значіння. Станція віддає значну увагу питанням вивчення риб і рибного господарства. Напр. Влітку 1929 р. Дніпровська Біологічна станція проробила значні роботи для вивчення ставків, річок та інш. водоймищ всієї Вінницької округи з метою раціоналізації рибного господарства. Аналогічні роботи станція почала провадити і в Київській окрузі. За минулі роки станція за допомогою Упрнауки ВУАН та інш. установ України перевела низку експедицій, що охопили р.р. П. Буг, нижню течію р. Дніпра, порожисту частину р. Дніпра з районом Дніпробуду, р. Тетерев, р. Сож і Березіну. Під час експедицій станція всебічно вивчала життя показаних річок, в тому числі життя їхнього рибного населення і значіння риб для людини. З'ясовуючи продукцію наших вод в зв'язку з питаннями про рибне господарство, станція провадить не тільки якістний, але й кількісний облік населення наших водоймищ. В сучасний час станція по ініціятиві акад. М. Г. Холодного провадить кількісний облік бактеріопланктона наших річок, що має також значний практичний інтерес.
Друковані видання станції: «Труды Днепровской Биологической станции», вип. 1, Київ, 1914 р., вип. 2, Київ, 1915 р.; Збірники праць Дніпров. Біолог. Станції ВУАН, ч.ч. I–IV, Київ, 1926–1929 р.р. (видання ВУАН).
Голова Озерної комісії акад. В. І. Липський, заст. голови — проф. Е. С. Бурксер, вчений секретар В. А. Бертенсон.
Секції: 1) Ботанічна — зав. акад. В. І. Липський, 2) Гідрогеологічна — зав. геолог Е. А. Гапонов, 3) Фізично-Хемічна — зав. проф. Е. С. Бурксер и член інж. Б. Г. Пантелеймонов, 4) Біологічна — зав. проф. Н. А. Загоровський і члени т.т. Рубенчик, Кушнарев, Костирко, 5) Секція Сільського господарства й курортного будівництва — зав. В. А. Бертенсон, члени проф. А. А. Бичихін й проф. А. І. Кортацци.
Роботи Комісії фінансувались зацікавленими господарчими організаціями в 1927 р. в сумі 5.350 карб. Завдання Комісії дослідження солених водозборищ України в інтересах промисловости курортного будівництва і сільського господарства.
В 1927 р. проведено всебічний дослід Сухого лиману. В 1929 р. досліджується Тилигульський, Великий і Малий Аджаликський лимани, Тузловський лиман та їх околиці. В 1930 р. ті лимани буде додатково досліджено. Випущено I том «Трудов Озерної комісії», окремі статті друковано в «Горном журнале» і в журн. «Химическая Промышленность», ст.ст. проф. Е. С. Бурксера та інж. Б. І. Пантелеймонова передані для друку у ВУАН.
Засновано 1918 року (організована із геологічної секції природничого Відділу кол. Українського наукового Т-ва у Київі). Секція порушила клопотання через УАН про перетворення її в Геологічне Товариство при ВУАН.
Почесний голова Геолог. Секції — академік П. А. Тутківський, секретар — акад. В. В. Різниченко. Існує без коштів. До складу секції входять: проф. Крокос, Безбородько, інж. Лисенко, Полонський, Василенко та ін.
Діяльність Геол. Секції виявлялася головно в наукових засіданнях, де протягом існування секції заслухано понад 100 наукових докладів з різних галузів геологічних наук. Крім того, представники Геологічної секції брали безпосередню участь в організації наукових з'їздів, нарад та інш. Не мавши коштів науково-дослідчих робіт у полі Геологічна секція не провадила. В 1923 та 1924 р.р. Геологічна секція розпочала була видавати «Українські Геологічні Вісті» («Бюлетень Геолог. Секції»), але за браком коштів це видання припинилося.