Молодик. Частина II
Я. Щоголевъ
Пантикапея
• Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки.
• Інші версії цієї роботи див. Неволя
1843

Дайте мини́ коня мого,
 Дайте вороного;
Пусти́ть мене, пусти́ть мене
 Въ поле на дорогу.
Я уздою золотою
 Коня зануздаю;
Вйтромъ буйнымъ пронесуся
 До ри́дного краю.

Ки́нь козачій — не ледачій-—
 Полетить до стана,
Ми́жъ хатами, кури́нями,
 Якъ вкопаный, стане.
Та й скочу я зъ вороного,
 Землю поци́лую,
Зъ гори́лкою до губъ моихъ
 Чарку притулю я.



Тихо, тихо .... нема коня,
 Нема вороного, —
Не пускають козаченька
 Въ поле на дорогу.
Понесется панъ кошовый
 Безъ мене на си́чу;
Зійде сонце въ чисти́мъ поли́ —
 Я ёго не зтри́чу.
Буде буйно шабля гостра
 Ляха, Турка бити,
Будуть зъ гикомъ Запорожци́
 По-морю лити́ти....
Ой колибъ хто подавъ мини́,
 Коня вороного,
Ой колибъ хто пустивъ мене
 Въ поле на дорогу!...

Я. Щоголевъ.

Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі.


Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.