Минуле України в піснях/Юнацтво Святослава

Минуле України в піснях
О. Олесь
Юнацтво Святослава

Львів: «Неділя», 1930

ЮНАЦТВО СВЯТОСЛАВА.

Непомітно линуть роки
Серед ігрищ і забав,
Непомітно в товаристві
Виростав і Святослав.

Ось і парубком стає він,
Кремезний, міцний, як дуб,
Сині очи, чорні брови,
Над чолом козацький чуб.

Скрізь і завжди він з вояцтвом,
Разом всі їдять і пють.
Сплять — вкриваються вітрами,
Сідла в голови кладуть.

Не беруть в поход з собою
Ні майна, ні казанів:
Є цього добра багато
І в сусідів — ворогів.

А в боях, крівавих січах
Всюди перший Святослав,
Першим він ставав до бою
І останнім бій кінчав.

Був він чесний, справжній лицар
І коли на бій ішов,
Посилав гонців, щоб ворог
До змагання був готов.

Посилав гонців сказати —
Скільки в його війська єсть,
І що буде до останку
Боронити волю й честь.

І здобув він скрізь пошану
І в чужих і у своїх…
І боялись Святослава
Грек, Хозарин й Печеніг.