Минають дні… Василь Вишиваний
1921
Страждання все життя та сльози, Терпіння й безконечна мука… На майський квіт падуть морози І глумиться над другами розлука. Побачу я колись тебе мій друже? Побачу я вас ще, кохані гори? Чи чуєте, як я баную дуже, Як серце томить невимовне горе?