Минають дні (Василь Вишиваний)/Розпука
| ◀ Ноктюрн над морем… | Минають дні… |
Любов матери ▶ |
|
Розпука.
(Присвячую Василеві Сливчукові.)
Страждання все життя та сльози,
Терпіння й безконечна мука…
На майський квіт падуть морози
І глумиться над другами розлука.
Побачу я колись тебе мій друже?
Побачу я вас ще, кохані гори?
Чи чуєте, як я баную дуже,
Як серце томить невимовне горе?
_-_c.25.jpg)