Минають дні (Василь Вишиваний)/Колись
◀ Любов матери | Минають дні… |
Незнаним Героям ▶ |
|
Колись.
Мої гадки блукають
Стежками давних літ
І з тугою збирають
Любови звялий квіт.
Дарма — ні з чим вертають,
Дарма — вони шукали.
Лиш серцю нагадають,
Що дні весни пропали.
Мої гадки блукають
І линуть ген вперід
І лугами збирають
Надій пахучий квіт.
Казали їм „вертати“,
Казали їм „забути“,
Казали їм „вмірати“.
Любови не вернути…