Марксистська хрестоматія для юнацтва/2/Ідеалістичне й матеріялістичне розуміння історії

by С. Ю. Семковський

Марксистська хрестоматія для юнацтва. Книга 2 С. Ю. Семковський Ідеалістичне й матеріялістичне розуміння історії (Г. Плеханов)

Духовна продукція зміняється з матеріяльною ▶

Харків: Державне видавництво України, 1925

Г. ПЛЕХАНОВ

Ідеалістичне й матеріялістичне розуміння історії

Що таке матеріялістичне розуміння історії?

Відомо, що в математиці є спосіб відворотних доказів. Ми використаємо тут спосіб, що його можна назвати відворотним поясненням. А саме: ми пригадаємо спершу, в чому полягає ідеалістичне розуміння історії, а потім покажемо, чим відзначається від нього протилежне йому матеріялістичне розуміння того самого предмету.

Ідеалістичне розуміння історії, коли його взяти в його чистому вигляді, полягає в тому переконані, що розвиток думки й знаннів є остання й найвіддаленіша причина історичного руху людства. Цей погляд цілком панував у вісімнадцятому сторіччі, звідки від перейшов і в дев'ятнадцяте сторіччя. Цього погляду ще міцно додержувалися Сен-Симон і Огюст Конт, хоч їхні погляди в де-яких відношеннях становлять пряму протилежність поглядам філософів попереднього сторіччя. Сен-Симон, приміром, дошукується відповіди на питання про те, як виникла суспільна організація греків^[1]). І він знаходить таку відповідь на це питання: „релігійна система (système religieux) послужила в них підвалиною політичної системи. Ця остання була створена на зразок першої“. А на доказ цього він посилається на той факт, що Олімп греків був республіканським зібранням“ та що конституція всіх народів Греції, як би не відзначалися вони одна від другої, мали спільне те, що всі вони були республіканськими. Але це ще не все. Релігійна система, що лежала в основі політичної системи треків, сама виходила, на думку Сен-Симона, з сукупности їхніх наукових понять, з їхньої наукової системи світу. Наукові поняття греків були, таким чином, найглибшою підвалиною їхнього громадського побуту, а развиток цих понять — найголовнішою причиною історичної зміни одних його форм другими.

Так само думав і Огюст Конт, що „весь суспільний механізм спирається, врешті, на опінію“. Це — просте повторення того погляду енциклопедистів, згідно з яким „l'opinion qui gouverne le monde (світом керує опінія)“.

Є й инший напрямок ідеалізму, що найрізкіше виявився в абслютному ідеалізмові Гегеля. Як пояснює він історичний розвиток людства в світлі своєї науки? Поясню це прикладом. Гегель питає себе: чому занепала Греція? Він зазначає багато причин цього явища; але найголовнішою з них було, на його думку, те, що Греція становила собою тільки один ступінь розвитку абсолютної ідеї й повинна була занепасти, коли цей ступінь був пройдений.

Ясно, що, на думку Гегеля, який знав, проте, що „Лакедемон занепав через нерівенство майна“, суспільні відносини й весь хід історичного розвитку людства визначають, врешті, закони логіки, хід розвитку думки.

Матеріялістичний погляд на історію діяметрально протилежний цьому поглядові. Коли Сен-Симон, дивлячись історію з ідеалістичного погляду, думав, що суспільні відносини греків пояснюються їхніми релігійними поглядами то ми, додержуючись матеріялістичного погляду, скажемо протилежне. І коли Сен-Симон на питання про те, звідки взялися релігійні погляди греків, відповідав, що вони виходили з їхнього наукового світопогляду, то ми скажемо, що суспільні відносини греків, які спричинили й напрямок їхніх релігійних понять, і розвиток їхнього наукового світогляду, самі спричинялися в своєму історичному розвиткові, в своєму виникненню й знищенню розвитком продукційних сил, що були в розпорядженню народів Елади.

——————

1. Греції Сен-Симон надавав особливого значіння, бо, на його думку, „chez les Grecs que l'esprit humain a commencé à s'occuper sérieusement de l'organisation sociale“. Саме в греків розум людини став серйозно студіювати соціяльну організацію).