Маніфест про зречення Миколи II
Ставка
У дні великої боротьби із зовнішнім ворогом, що прагне майже три роки поневолити нашу Батьківщину, Господу Богу завгодно було послати Росії нове тяжке випробування. Внутрішні народні хвилювання, що почалися, загрожують тяжко відбитися на подальшому веденні наполегливої війни. Доля Росії, честь геройської нашої армії, благо народу, все майбутнє дорогої нашої Вітчизни вимагають доведення війни у що б то не стало до переможного кінця. Жорстокий ворог напружує останні сили, і вже близька година, коли доблесна армія наша спільно зі славними нашими союзниками зможе остаточно зломити ворога. У ці рішучі дні в житті Росії відчули ми боргом совісті полегшити народу нашому тісне єднання і згуртування всіх народних сил для якнайшвидшого досягнення перемоги і в згоді з Державною Думою визнали ми за благо зректися Престолу Держави Російської і скласти з себе Верховну владу. Не бажаючи розлучитися з улюбленим Сином нашим, ми передаємо нашу спадщину Братові нашому Великому Князю Михайлу Олександровичу і благословляємо Його на вступ на Престол Російської Держави. Заповідаємо Братові нашому правити державними справами в повному і непорушному єднанні з представниками народу в законодавчих установах на тих засадах, які будуть ними встановлені, принісши в тому непорушну присягу. В ім'я гаряче улюбленої Батьківщини закликаємо всіх вірних синів Вітчизни до виконання свого святого обов'язку перед Нею покорою Цареві у важку хвилину всенародних випробувань і допомогти ЙОМУ разом з представниками народу вивести Державу Російську на шлях перемоги, добробуту і слави. Хай допоможе Господь Бог Росії.
м. Псков.
2 березня, 15 год. 5 хв. 1917 р.
Микола
Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.