Малий словник історії України/Азовське козацьке військо
| ◀ Азовська губернія | Малий словник історії України під ред. Редакційної колегії Азовське козацьке військо (Є. Петренко) |
“Азовське сидіння“ ▶ |
|
АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО — створене 1832 з числа козаків Задунайської Січі, які перейшли на бік Росії під час російсько-турецької війни 1828—1829. Першим наказним отаманом війська був Йосип Гладкий — останній кошовий отаман Задунайської Січі, який ініціював цей перехід.
Військо отримало землі на західному боці Азовського моря, між Бердянськом і Маріуполем, і заснувало дві станиці — Микільську і Покровську. Згодом до війська було прилучено Петрівський Посад і село Новоспасівське.
В мирний час команди азовських козаків на баркасах відбували берегову службу вздовж східних берегів Чорного моря — від Керченської протоки до м. Поті. Під час війни військо було зобов'язане виставляти морський батальйон для охорони та оборони узбережжя, піший козацький напівбатальйон і флотилію малих морських човнів для крейсирування вздовж узбережжя.
Протягом 1862-1866 більшість азовських козаків (1117 сімей) було переселено на Кубань. Указом від 11 жовтня 1864 А.К.в, скасовано, а його клейноди передано Кубанському козацькому війську.
Є. Петренко
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.